Меню прикорму в квітні: на що звернути увагу
Стаття написана на основі офіційних і перевірених джерел інформації. Проте погляди щодо віку та способу введення певних продуктів у прикорм можуть відрізнятися залежно від досвіду конкретного спеціаліста, індивідуальних особливостей кожної дитини тощо. Тому рекомендації мають лише загальний характер і не можуть замінити консультацію лікаря.
Цього місяця не так багато сезонних продуктів. Проте навіть зараз можна підібрати поживні й корисні для дитячого раціону. Це можуть бути не лише звичні овочі та фрукти, як-от морква, буряк, капуста чи апельсини й банани. У квітні малюк також може скуштувати аспарагус, артишоки, шпинат, ревінь, редиску, манго тощо.
Перший прикорм: схема та правила введення
Грудне молоко матері — найкраща їжа для малюка. Воно забезпечує природний захист від інфекцій, має збалансований склад мікроелементів і сприяє оптимальному розвитку та зміцненню здоров’я малюка.1
Проте з часом грудне молоко перестає закривати всі потреби дитячого організму, який дуже швидко росте та розвивається. Тому у віці 6 місяців здоровим дітям рекомендовано починати прикорм.
Важливо! Прикорм не заміняє, а лише доповнює грудне вигодовування. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує продовжувати годувати дитину грудним молоком разом із прикормом до 2-річного віку чи навіть довше.
Для першого прикорму варто вибирати легкі для засвоєння та корисні продукти. Насамперед це безглютенові та збагачені залізом каші, однокомпонентні овочеві та фруктові пюре.
Овочеві пюре
Зазвичай введення прикорму починають з овочевого пюре. Це можуть бути термічно оброблені та протерті до однорідної консистенції:
- кабачок;
- броколі;
- цвітна капуста;
- біла морква;
- гарбуз тощо.
Продукти слід вводити поступово. Кожен новий овоч варто додавати до меню малюка не частіше, ніж кожні 3–4 дні. Перша порція має бути мінімальною — ½–1 чайної ложки. З кожним наступним годуванням варто збільшувати кількість, поки вона не досягне вікової норми — 100–150 мл.
Каші
Інколи прикорм починають з уведення до раціону каш. Для першого знайомства краще вибирати безглютенові крупи, наприклад, гречану, кукурудзяну чи рис. Їх розводять грудним молоком, дитячою сумішшю, яку вживає дитина, або водою та подрібнюють до однорідної консистенції, яку малюк зможе легко проковтнути.
Важливо! Звичайне коров’яче або козяче молоко не підходять для раціону немовляти.
Також гарний варіант — спеціальні дитячі каші, збагачені залізом та іншими важливими для розвитку дитини речовинами.
Спочатку каші можна давати по 1–2 столові ложки не більше ніж 1–2 разів на добу. Поступово порцію слід доводити до вікової норми — 100–150 грамів на одне годування.
Фруктові пюре
Після перших овочів і каш малюк може поласувати фруктовими пюре. Для початку варто вибирати низькоалергенні плоди, наприклад, яблука. Це один з найбільш легких для засвоєння фруктів. А крім того, джерело пектинів, клітковини, вітамінів групи B, А та С.
Також після 6 місяців дитині можна давати груші. Вони багаті на вітаміни, фолієву кислоту, калій, антиоксиданти, флавоноїди та харчові волокна.
Починати введення фруктового пюре рекомендують з ½–1 чайної ложки, плавно збільшуючи розмір порції до 60 грамів на одне годування.2,3,4
Продукти для розширення прикорму в квітні
Після перших пюре та каш до дитячого меню можна поступово додавати:
- Однокомпонентні та багатокомпонентні пюре з різних овочів і фруктів.
- Рослинні олії та топлене масло. Їх можна додавати до овочевих пюре та каш.
- Варені та розім’яті яєчні жовтки.
- М’ясні пюре з кролика, індички, курятини чи телятини тощо.
Ось низка продуктів для розширення раціону, на які варто звернути увагу у квітні.
Овочі для прикорму
Спаржа
Джерело фолієвої кислоти, вітаміну B6 та клітковини, включно з пребіотичною клітковиною, яка сприяє травленню та формуванню мікробіому. Крім того, спаржа містить вітамін А, рослинне залізо та антиоксиданти, особливо її зелені та фіолетові сорти.
Купуючи спаржу, по можливості вибирайте свіжу або заморожену, адже консервована спаржа має високий вміст натрію.
Порада: якщо даєте малюку консервовану спаржу, промивайте її водою, щоб зменшити кількість натрію.
Дитина може спробувати спаржу, як буде фізіологічно готова до споживання твердої їжі. Тобто після 6 місяців.
Невеликі стеблинки зручно хапати і тримати маленькою ручкою. Проте через волокнисту текстура овоча, кусати та жувати їх не так просто.
Також враховуйте, що спаржа може викликати газоутворення та дискомфорт у кишечнику через вміст вуглеводів і клітковини. Тому цей овоч слід вводити до дитячого раціону повільно й з обережністю.5-12
Капуста
Весною в магазинах з’являється молода капуста. Це джерело клітковини, вітаміну B6 та фолієвої кислоти для розвитку нервової системи. Також вона містить вітаміни С і К, каротиноїди, що оргазмі перетворюються на важливий для розвитку вітамін А, та кальцій.
Властивості овоча змінюються залежно від сорту:
- Білокачанна капуста містить багато вітамінів і мінералів, але разом з тим може спричиняти здуття живота. Тому її краще використовувати як добавку до овочевого пюре з інших інгредієнтів.13
- Червонокачанна та фіолетова має високий рівень антоціанів — поживних речовин, корисних для серця.14,15,16
- Брюссельська капуста багата на клітковину, аскорбінову кислоту та рибофлавін.17
У раціон малюка капусту вводять поступово, у віці 7–8 місяців. Починати слід з мінімальної кількості однорідного пюре.
Артишоки
Багаті важливими для організму поживними речовинами. Серед них:
- залізо та вітамін С;
- мідь, фолієва кислота, магній;
- вітаміни В, К і цинк;
- антиоксиданти, корисні жири та білок.
Артишоки можна давати дитині після 6 місяців. Для приготування краще використовувати свіжі або заморожені плоди. Консервовані артишоки можуть містити забагато солі та інших консервантів, які не підходять для немовлят.18
Ревінь
Цей овоч має токсичне листя й товсті соковиті їстівні стебла. Вони містять клітковину, вітамін К, антиоксиданти та калій, потрібний для зміцнення м’язів і нервової системи.
Важливо! Надмірне та постійне споживання ревеню може бути шкідливим через високу концентрацією оксалатів. При помірному споживанні вони, зазвичай, не створюють проблем. Проте краще проконсультуйтесь з педіатром, перш ніж подавати ревінь дитині.
Малюку можна скуштувати ревінь після 6 місяців. Краще використовувати термічно оброблені стебла, адже це допомагає зменшити кількість оксалатів.19-28
Фрукти для прикорму
Банани
Містять вітаміни групи B та аскорбінову кислоту (вітамін С), калій і магній, залізо і натрій, крохмаль і клітковину. А також — велику кількість триптофану, що перетворюється на «гормон щастя» — серотонін.
Банани вводять у прикорм у 6,5–7 місяців, починаючи з ½ чайної ложки рідкого пюре з термічно оброблених плодів. Щоб пюре було легко ковтати, до нього додають грудне молоко, кип’ячену воду або розведену молочну суміш.
Свіжі банани можна додавати до раціону малюка у 8–9 місяців. Якщо на продукт немає алергії, то дитині можна давати бананове пюре 1 раз в тиждень, а потім вводити нові страви з цим фруктом.29-43
Ківі
Джерело аскорбінової кислоти, калію, вітамінів групи B, бета-каротину, клітковини, пектину, магнію, ретинолу, вітаміну Д, органічних кислот тощо.
Знайомство з ківі починають у 6–7 місяців, якщо у малюка немає проявів алергії. Перша порція має бути мінімальною — ½ чайної ложки стиглого плода, ретельно розім’ятого до однорідної консистенції.
Якщо дитина реагує нормально, продовжуйте давати ківі не більше 2 разів на тиждень, обережно збільшуючи кількість продукту.44,45,46
Авокадо
Багате на поліненасичені жирні кислоти та життєво необхідні для організму вітаміни А, D, E, групи B, РР та С. Також містить коктейль з корисних мікроелементів: натрію, кальцію, калію, магнію тощо.
Авокадо можна вводити до дитячого раціону після 6 місяців, починаючи з мінімальної кількості розім’ятого плоду.47,48
Манго
Джерело клітковини, бета-каротину (провітамін А) та вітаміну С, що є потужним антиоксидантом і допомагає організму засвоювати залізо з рослинної їжі. Також має в складі вітамін B6 і багато природних цукрів.
Якщо малюк не має схильності до розвитку алергічних реакцій, то він може скуштувати манго після 6 місяців.
Краще за все використовувати пюре, приготоване зі свіжого або замороженого манго. З консервованими плодами будьте обережні, адже вони можуть містити забагато цукру.
Порада: серед продуктів промислового виробництва віддавайте перевагу спеціалізованим фруктовим пюре для дітей. Наприклад, пюре Gerber® «Яблуко і манго» або «Яблуко, морква, манго», адже вони приготовані з натуральних фруктів і овочів без додавання крохмалю та цукру.49-63
Складаємо корисне меню: поради для турботливих батьків
1. Подбайте про різноманіття та користь
Перший прикорм безпосередньо впливає на здоров’я та розвиток малюка та допомагає формувати правильні харчові звички. Тому на цьому етапі так важливо вибирати поживні продукти, багаті на вітаміни, мікро- та макроелементи.
Знайомте малюка з чистими смаками без додавання солі, цукру та спецій. Також слідкуйте, щоб їжа не містила консервантів, барвників чи інших шкідливих добавок.
2. Додавайте нові продукти поступово
Травна система дитини все ще формується. Тому незнайомі продукти слід давати обережно, починаючи з невеликої кількості. Також не варто вводити до раціону багато різної їжі одночасно, адже малюку потрібен час, щоб звикнути.
Вперше давати нові продукти краще зранку. Після першої проби стежте за самопочуттям малюка, щоб вчасно виявити симптоми алергії чи непереносимості.
І загалом, перед тим, як давати малюку прикорм, порадьтеся з вашим педіатром або сімейним лікарем та дотримуйтеся рекомендацій спеціаліста.
3. Комбінуйте смаки та текстури
Це допоможе збагатити раціон та познайомити малюка з новими смаками. Крім того, таким чином, дитині можна давати продукти, які в ранньому віці не можна їсти у великих кількостях. Наприклад, брюссельську та білокачанну капусту можна поєднувати з легким для засвоєння броколі, а м’ясо чи масло додавати до пюре з кабачків тощо.
Крім того, деякі поєднання можуть покращити засвоєння поживних речовин.
А у міру того, як розвиватимуться жувальні навички дитини, до раціону можна додавати нові текстури. Спочатку вона може спробувати розім’яті варені овочі та фрукти. А приблизно у 12 місяців — невеликі шматочки продуктів.
Джерела
1. Pediatric nutrition| [edited by] Patricia Queen Samour, Kathy King. 4th ed.p.;cm. Rev.ed.of: Handbook of pediatric nutrition/3rd ed.c 2005.
2. Лі X., Ван Т., Чжоу Б., Гао В., Цао Дж. та Хуан Л. (2014). Харчова хімія, 152, 531–538. DOI: 10.1016/j.foodchem.2013.12.010.
3. Де Йонг, NW, Терлоу, С., ван Бовен, Ф.Е., ван Маарен, MS, Шреурс, М., ван ден Берг-Сомхорст, Д., Ессер, Д., і Бастіан-Нет, С. (2021). Поживні речовини, 13(4), 1355. DOI: 10.3390/nu13041355
4. Американська академія алергічної астми та імунології. https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…-(OAS).
5. Amaro-López, M.A., Zurera-Cosano, G., Moreno-Rojas, R. (1998). Trends and nutritional significance of mineral content in fresh white asparagus spears. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 49(5), 353-363. DOI:10.3109/09637489809089410.
6. Wang, M., Tadmor, Y., Wu, Q.L., Chin, C.K., Garrison, S.A., et al. (2003). Quantification of protodioscin and rutin in asparagus shoots by LC/MS and HPLC methods. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 51(21), 6132-6136. DOI:10.1021/jf0344587.
7. Maeda, T., Kakuta, H., Sonoda, T., Motoki, S., Ueno, R., et al. (2005). Antioxidation Capacities of Extracts from Green, Purple, and White Asparagus Spears Related to Polyphenol Concentration. HortScience: A Publication of the American Society of Horticultural Science, 40(5), 1221-1224. DOI:10.21273/HORTSCI.40.5.1221.
8. International Foundation for Gastrointestinal Disorders. (n.d.) Foods that may cause gas.], [Chong, L. (2019). Should you avoid eating fructans? The Ohio State University Wexner Medical Center.
9. Vermeulen, R.T., Sedor, F.A., Kimm, S.Y. (1983). Effect of Water Rinsing on Sodium Content of Selected Foods. Journal of American Dietetic Association, 82(4), 949-969.
10. Mitchell, S.C. (2013). Asparagus, Urinary Odor, and 1,2-Dithiolane-4-Carboxylic Acid. Perspectives in Biology and Medicine, 56(3), 341-351. DOI:10.1353/pbm.2013.0031.
11. Lison M., Blondheim S.H., Melmed R.N. (1980). A polymorphism of the ability to smell urinary metabolites of asparagus. The BMJ, 281(6256),1676-1678. DOI:10.1136/bmj.281.6256.1676.
12. Tabar, A. I., Alvarez-Puebla, M.J., Gomez, B., Sanchez-Monge, R., García, B.E., et al. (2004). Diversity of asparagus allergy: Clinical and immunological features. Clinical and Experimental Allergy: Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 34(1), 131–136. DOI:10.1111/j.1365-2222.2004.01856.x.
13. The Beginners Guide to Cruciferous Vegetables. URL: https://www.eatright.org/food/food-groups/vegetables/the-beginners-guid…
14. Kapusta-Duch J, Kopeć A, Piatkowska E, Borczak B, Leszczyńska T. (2012), Rocz Panstw Zakl Hig. 2012;63(4):389-95. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23631258
15. Leja, M., Kamińska, I. & Kołton, A. (2010). Folia Horticulturae, 22(1) 19-24. DOI: 10.2478/fhort-2013-0146. Retrieved September 6, 2022. URL: https://sciendo.com/article/10.2478/fhort-2013-0146
16. Yang, I., Corwin, E. J., Brennan, P. A., Jordan, S., Murphy, J. R., & Dunlop, A. (2016). The Infant Microbiome: Implications for Infant Health and Neurocognitive Development. Nursing research, 65(1), 76–88. DOI: 10.1097/NNR.0000000000000133.
17. Amy Kaczor, MS, RD. Can Babies Eat Brussels Sprouts? Do They Cause Gas? URL: https://www.pregnancyfoodchecker.com/babies-eat-brussels-sprouts-cause-…
18. Romano, C., Ferrara, A., & Falagiani, P. (2000). A case of allergy to globe artichoke and other clinical cases of rare food allergy. Journal of investigational allergology & clinical immunology, 10(2), 102–104.
19. Lorenz, E. C., Michet, C.J., Milliner, D.S., Lieske, J.C. (2013). Update on oxalate crystal disease. Current rheumatology reports, 15(7), 340. DOI:10.1007/s11926-013-0340-4.
20. Noonan, S.C., Savage, G.P. (1999). Oxalate content of foods and its effect on humans. Asia Pacific Clinical Journal, 8(1), 64-74. PMID: 24393738.
21. Chai, W., Liebman, M. (2005). Effect of different cooking methods on vegetable oxalate content. Journal of agricultural and food chemistry, 53(8), 3027–3030. DOI:10.1021/jf048128d.
22. Barceloux D. G. (2009). Rhubarb and oxalosis (Rheum species). Disease-a-month : DM, 55(6), 403–411. DOI:10.1016/j.disamonth.2009.03.011.
23. U.S. National Library of Medicine. Rhubarb Leaves Poisoning.
24. Xiang, H., Zuo, J., Guo, F., Dong, D. (2020). What we already know about rhubarb: a comprehensive review. Chinese medicine, 15, 88. DOI:10.1186/s13020-020-00370-6.
25. Takeoka, G., Dao, L., Harden, L. Pantoja, A., Kuhl, J. (2012). Antioxidant activity, phenolic and anthocyanin contents of various rhubarb (Rheum spp.) varieties. Institute of Food Science and Technology. DOI:10.1111/j.1365-2621.2012.03174.x.
26. Diffey BL, Lawlor EF, Hindson TC. (1984). Photoallergic contact dermatitis to rhubarb wine. Photodermatology, 1(1), 43-4.
27. An I, Ozturk M. (2019). Phytodermatitis in East and southeast of Turkey: A prospective study. Cutan Ocul Toxicol, 38(2):176-181. DOI: 10.1080/15569527.2018.1561711.
28. Weber RW. (2015). Allergen of the Month--Monk's Rhubarb. Ann Allergy Asthma Immunol, 115(4), A13. DOI: 10.1016/j.anai.2015.08.010.
29. SolidStarts.com. Banana. URL: https://solidstarts.com/foods/banana/.
30. Singh, B., Singh, J.P., Kaur, A., Singh, N. (2016). Bioactive compounds in banana and their associated health benefits - A review. Food Chemistry, 206, 1-11. DOI:10.1016/j.foodchem.2016.03.033.
31. Holscher H.D. (2017). Dietary fiber and prebiotics and the gastrointestinal microbiota. Gut microbes, 8(2), 172–184. DOI:10.1080/19490976.2017.1290756.
32. Zhang, P., Whistler, R.L., BeMiller, J.N., Hamaker, B.R. (2004). Banana starch: production, physicochemical properties, and digestibility—a review. Carbohydrate Polymers, 59(4), 443-458. DOI:10.1016/j.carbpol.2004.10.014.
33. Barraza, D., Jansen, K., van Wendel de Joode, B., Wesseling, C. Pesticide use in banana and plantain production and risk perception among local actors in Talamanca, Costa Rica. Environ Res. 2011 Jul;111(5):708-17. DOI:10.1016/j.envres.2011.02.009.
34. Amini Khoozani, A., Birch, J., Bekhit, A. Production, application and health effects of banana pulp and peel flour in the food industry. Journal of food science and technology, 56(2), 2019. 548–559. DOI:10.1007/s13197-018-03562-z.
35. Gomes, H.O., Menezes, J., da Costa, J., Coutinho, H., Teixeira, R., et al. Evaluating the presence of pesticides in bananas: An integrative review (2020). Ecotoxicology and environmental safety, 189, 110016. DOI:10.1016/j.ecoenv.2019.110016.
36. El-Sayed, Z.A., El-Ghoneimy, D.H., El-Shennawy, D., Nasser, M.W. Evaluation of Banana Hypersensitivity Among a Group of Atopic Egyptian Children: Relation to Parental/Self Reports (2013). Allergy, asthma & immunology research, 5(3), 150–154. DOI:10.4168/aair.2013.5.3.150.
37. Grob, M., Reindl, J., Vieths, S., Wüthrich, B., Ballmer-Weber, B.K. Heterogeneity of banana allergy: characterization of allergens in banana-allergic patients (2002). Annals of allergy, asthma & immunology: official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 89(5), 513–516. DOI:10.1016/S1081-1206(10)62090-X.
38. American Academy of Allergy Asthma & Immunology. (2020)
39. Anaphylaxis Campaign. (2018).
40. Blackman, A. C., Anvari, S., Davis, C. M., & Anagnostou, A. Emerging triggers of food protein-induced enterocolitis syndrome: Lessons from a pediatric cohort of 74 children in the United States (2019). Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 122(4), 407–411. DOI: 10.1016/j.anai.2019.01.022.
41. Müller-Lissner, S.A., Kaatz, V., Brandt, W., Keller, J., & Layer, P. The perceived effect of various foods and beverages on stool consistency (2005). European journal of gastroenterology & hepatology, 17(1), 109–112. DOI:10.1097/00042737-200501000-00020.
42. Falcomer, A. L., Riquette, R., de Lima, B. R., Ginani, V. C., & Zandonadi, R. P. Health Benefits of Green Banana Consumption: A Systematic Review (2019). Nutrients, 11(6), 1222. DOI: 10.3390/nu11061222.
43. Bae S.H. (2014). Diets for constipation. Pediatric gastroenterology, hepatology & nutrition, 17(4), 203–208. DOI:10.5223/pghn.2014.17.4.203.
44. SolidStarts.com. Kiwi. URL: https://solidstarts.com/foods/kiwi/
45. Richardson, D. P., Ansell, J., & Drummond, L. N. The nutritional and health attributes of kiwifruit: a review. (2018). European journal of nutrition, 57(8), 2659–2676. DOI: 10.1007/s00394-018-1627-z. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6267416/
46. American Academy of Pediatrics. https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/nutrition/Pages/…
47. Comerford, KB, Ayoob, KT, Murray, RD, & Atkinson, SA. The Role of Avocados in Complementary and Transitional Feeding. Nutrients 2016, 8(5). URL: https://www.mdpi.com/2072-6643/8/5/316
48. Телез-Діас Г., Елліс М. Х., Моралес-Руссо Ф. та Хайнер О.К. (1995). Алергічні процедури: Офіційний журнал регіональних і державних алергологічних товариств, 16(5), 241–243. DOI: 10.2500/108854195778702594.
49. Imran, M., Arshad, M. S., Butt, M. S., Kwon, J. H., Arshad, M. U., & Sultan, M. T. (2017). Mangiferin: a natural miracle bioactive compound against lifestyle related disorders. Lipids in health and disease, 16(1), 84. DOI: 10.1186/s12944-017-0449-y.
50. Masibo, M. and He, Q. (2008). Major Mango Polyphenols and Their Potential Significance to Human Health. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 7: 309-319. DOI: 10.1111/j.1541-4337.2008.00047.x.
51. Fresh, Frozen or Canned Fruits and Vegetables: All Can Be Healthy Choices! (n.d.). Www.Heart.Org.
52. Paschke A, Kinder H, Zunker K, Wigotzki M, Steinhart H, Wessbecher R, Vieluf I. (2001). Characterization of cross-reacting allergens in mango fruit. Allergy, 56 (3), 237-42.
53. Ukleja-Sokołowska, N., Gawrońska-Ukleja, E., Lis, K., Żbikowska-Gotz, M., Sokołowski, Ł., & Bartuzi, Z. (2018). Anaphylactic reaction in patient allergic to mango. Allergy, asthma, and clinical immunology : official journal of the Canadian Society of Allergy and Clinical Immunology, 14, 78. DOI: 10.1186/s13223-018-0294-1.
54. Sareen, R., & Shah, A. (2011). Hypersensitivity manifestations to the fruit mango. Asia Pacific allergy, 1(1), 43–49. DOI: 10.5415/apallergy.2011.1.1.43.
55. Fernandez C, Fiandor A, Martinez-Garate A, Martinez Quesada J. (1995). Allergy to pistachio: crossreactivity between pistachio nut and other Anacardiaceae. Clin Exp Allergy, 25(12), 1254-9.
56. American College of Allergy, Asthma & Immunology. (n.d.) Can reaction to poison ivy cause mango allergy?
57. Trehan, I., & Meuli, G. J. (2010). Mango contact allergy. Journal of travel medicine, 17(4), 284. DOI: 10.1111/j.1708-8305.2010.00420.x.
58. American Academy of Pediatrics: HealthyChildren.org. (2017). Where We Stand: Fruit Juice.
59. Placek, C. (2017). A test of four evolutionary hypotheses of pregnancy food cravings: evidence for the social bargaining model. Royal Society of Open Science, 4, 10, 170243. DOI: 10.1098/rsos.170243
60. Lebaka, V. R., Wee, Y-J., Ye, W., & Korivi, M. (2021). Nutritional composition and bioactive compounds in three different parts of mango fruit. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18, 2, 741. DOI: 10.3390/ijerph18020741.
61. Ao, Z., Quezada-Calvillo, R., Nichols, B. L. Jr., Rose, D., Sterchi, E., & Hamaker, B. (2012). The nature of raw starch digestion. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 55, S42-S43. DOI: 10.1097/01.mpg.0000421413.18623.f9.
62. Mischek, D., & Krapfenbauer-Cermak, C. (2011). Exposure assessment of food preservatives (sulphites, benzoic and sorbic acid) in Austria. Food Additives & Contaminants: Part A, 1–12. DOI:10.1080/19440049.2011.643415.
63. Velayutham, M., Hemann, C. F., Cardounel, A. J., & Zweier, J. L. (2015). Sulfite oxidase activity of cytochrome c: Role of hydrogen peroxide. Biochemistry and Biophysics Reports, 5, 96–104. DOI: 10.1016/j.bbrep.2015.11.025.
64. Fidler Mis, N., Braegger, C., Bronsky, J., Campoy, C., Domellöf, et al. (2017). Sugar in Infants, Children and Adolescents: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 65(6), 681–696. DOI:10.1097/MPG.0000000000001733.
Приєднуйтеся до Клубу
Ми знаємо, що бути мамою - це не тільки безмежне щастя, а ще й велика відповідальність. Ми допоможемо вам!
Поштова розсилка
Учасники клубу отримують на пошту інформацію про розвиток дитини на всіх етапах.
Безкоштовне тестування
Учасники клубу можуть безкоштовно спробувати харчування від Nestle®.
Поради та статті
Поради від експертів для покращення фізичного стану.
Все ще не знайшли те, що потрібно?
Спробуйте оновлений пошук.