Зригування у немовлят: коли це норма, а коли — сигнал для тривоги

Що таке зригування у немовлят

Зригування - це стан, при якому відбувається пасивне закидання вмісту шлунку назовні та у ротову порожнину. Воно зазвичай трапляється протягом 10–30 хвилин після годування й не супроводжується напругою або болем у дитини.

Причини:

1. Незрілість шлунково-кишкового тракту. У немовляти ще не розвинений повністю м’язовий клапан (сфінктер) між шлунком і стравоходом, тому їжа може легко повертатись назад.
2. Заковтування повітря. Часто дитина захоплює повітря під час смоктання грудей або пляшечки - це викликає тиск у шлунку, який сприяє зригуванню.

Чим зригування відрізняється від блювання:

• Зригування - це пасивний процес, без участі м’язів черевної стінки, без напруги, у спокійному стані.
• Блювання - активне, часто супроводжується плачем, вигинанням тіла, іноді - зміною кольору вмісту або домішками крові/жовчі.

Коли та до якого віку дитина зригує

У більшості малюків зригування зменшується після 4–6 місяців, коли розвивається координація ковтання та укріплюється м’яз сфінктера. Повне припинення зазвичай відбувається до 12 місяців, хоча причини до скількох місяців дитина зригує індивідуальні.

Чому дитина зригує: поширені причини

Основні чинники зригування у немовлят:

• Переїдання. Малюк отримує більше молока, ніж може перетравити.
• Неправильне прикладання до грудей або пляшечки. Це може спричинити заковтування повітря.
• Аерофагія. Надмірне заковтування повітря під час смоктання.
• Незрілість сфінктера шлунка. Зворотній тиск відкриває шлях молоку до стравоходу.
• Надмірна активність після годування. Ігри, підкидання одразу після їжі можуть спровокувати зригування.
• Положення під час і після годування. Якщо дитина лежить горизонтально одразу після прийому їжі.
• Різке підняття або “трясіння” дитини. Такі рухи заважають нормальному травленню.

Яке зригування вважається нормальним

Оцінюємо обсяг, консистенцію, поведінку

• Об’єм: до 1–2 чайних ложок молока після годування.
• Частота: 1–3 рази на день.
• Консистенція: біле, молочне або злегка згорнуте, має кислуватий запах.
• Поведінка: якщо дитина добре себе почуває, спокійна, активна та набирає вагу це норма зригування у немовлят.

Сигнал звернутися до лікаря

Зверніться до педіатра, якщо:

• Дитина зригує фонтаном (під тиском, із великою силою).
• Спостерігається часте зригування у немовляти, що триває після 6 місяців.
• Дитина багато зригує, навіть поза годуванням.
• Змінилася консистенція чи колір зригнутого вмісту (жовч, кров, зелень).
• Чому дитина зригує сиром або кислим згорнутим молоком - часто ознака непереносимості молока або ГЕРХ.
• Є поганий набір ваги, млявість або ознаки зневоднення.
• Зригування з’явилось раптово після тривалого періоду без нього.
• Якщо дитина зригує на штучному вигодовуванні постійно, то важливо перевірити суміш або переглянути вибір суміші.

10 дієвих порад як зменшити зригування:

1. Правильно прикладайте дитину до грудей/пляшечки.
2. Перевіряйте, чи не захоплює дитина повітря.
3. Годуйте малюка в напіввертикальному положенні.
4. Не давайте одразу великі порції.
5. Уникайте переїдання (особливо на сумішах).
6. Також ознайомтеся з інформацією, як правильно тримати дитину, щоб вона відригнула: вертикально (стовпчиком) 10–15 хвилин після кожного годування.
7. Обмежте активні рухи після їжі.
8. Слідкуйте, щоб одяг не тиснув на живіт.
9. Частіше годуйте меншими порціями.
10. За потреби — консультуйтеся з лікарем щодо вибору антирефлюксних сумішей.