Відшарування плаценти: причини, симптоми та можливі ризики

Що таке відшарування плаценти та як воно розвивається?

Плацента — тимчасовий орган вагітності, який з’єднує кровообіг матері та плода через ворсинки хоріону (структури, з яких формується плацента). Вона забезпечує транспорт кисню та поживних речовин, виведення продуктів обміну й синтез гормонів, необхідних для підтримки вагітності.

Відшарування виникає, коли між плацентою і стінкою матки накопичується кров або відбувається механічне роз’єднання тканин.

Залежно від площі відокремлення розрізняють:

• повне відшарування — плацента втрачає контакт зі стінкою матки всією поверхнею; 
• часткове відшарування — певна частина плаценти залишається прикріпленою. 

За характером перебігу відшарування буває:

• гострим — симптоми виникають раптово; 
• хронічним — можливі періодичні кровомазання та затримка росту плода.

За важкістю відшарування плаценти поділяють на три ступені:

• легкий — супроводжується невеликою кровотечею та стабільним станом плода; 
• середній — характеризується вираженим болем, напруженням матки й ознаками страждання плода; 
• важкий — може супроводжуватися масивною кровотечею, шоком і значним відокремленням плаценти з високою небезпекою для матері та дитини.

Ступінь важкості визначають з урахуванням обсягу відшарування, крововтрати та стану матері й плода. 

На практиці часто використовують термін «передчасне відшарування плаценти», коли подія настає до початку пологів. Перебіг цього стану може бути як гострим з вираженими симптомами, так і прихованим.

Найчастіше це ускладнення трапляється у другому-третьому триместрах.

Які причини та фактори ризику відшарування плаценти?

Найчастіше відшарування виникає на тлі поєднання кількох факторів:

• акушерські та медичні причини — артеріальна гіпертензія, прееклампсія, передчасний розрив плодових оболонок, багатоплідна вагітність, аномалії плаценти або матки, коротка пуповина, різке зменшення об’єму навколоплодових вод і травми живота внаслідок ДТП або падіння; 
• супутні стани та спосіб життя — паління, вживання алкоголю чи наркотичних речовин (особливо кокаїну), цукровий діабет, захворювання нирок, аутоімунні порушення та тромбофілії; 
• лікарські засоби — неконтрольований прийом антикоагулянтів або антиагрегантів без спостереження лікаря; 
• особливості анамнезу — попередній епізод відшарування плаценти, кесареві розтини, операції на матці та інші плацентарні ускладнення.

Додатково звертають увагу на те, чим загрожує передчасне старіння плаценти, оскільки воно може посилювати плацентарну недостатність. Наявність одного або кількох факторів ризику не означає, що відшарування обов’язково станеться, але потребує уважнішого медичного контролю.

Які симптоми можуть вказувати на відшарування плаценти?

Симптоми відшарування плаценти можуть відрізнятися за інтенсивністю та виникати раптово або поступово. До найпоширеніших проявів належать:

• вагінальна кровотеча — від незначних мажучих виділень до масивної крововтрати; 
• біль і напруження — можливі біль у нижній частині живота, відчуття напруження та чутливість матки під час пальпації; 
• зміни скоротливої активності — скорочення матки можуть ставати частими або постійними; 
• зміни рухів плода — можливе зменшення або зникнення шевелінь;  
• ознаки крововтрати в матері — запаморочення, слабкість, холодний піт і зниження артеріального тиску.

Як діагностують відшарування плаценти?

Лікар оцінює прояви з урахуванням терміну вагітності та загального стану матері й плода. Діагностика може включати:

• клінічний огляд — передбачає оцінювання симптомів, вимірювання життєвих показників і за потреби проведення акушерського огляду; 
• кардіотокографію — дає змогу оцінити серцебиття плода та скорочення матки; 
• ультразвукове дослідження — може виявити ретроплацентарну гематому або інші ознаки відшарування; 
• лабораторні аналізи — можуть включати загальний аналіз крові, коагулограму, визначення групи крові й резус-фактора, а також біохімічні показники; 
• диференційну діагностику — допомагає відрізнити відшарування від передлежання плаценти, розриву матки, ушкодження судин пуповини та інших джерел кровотечі.

Результати окремого дослідження оцінюють разом із клінічними проявами. Це дає змогу визначити важкість стану та обрати подальшу тактику ведення.

До яких ускладнень може призвести відшарування плаценти?

Наслідки залежать від площі відокремлення плаценти, обсягу крововтрати, терміну вагітності та швидкості надання допомоги. Можливі ускладнення відрізняються для матері та плода:

• для матері — значна крововтрата, геморагічний шок, коагулопатія, гостра ниркова недостатність і необхідність невідкладного кесаревого розтину; 
• для плода — гіпоксія, затримка внутрішньоутробного росту, передчасні пологи та перинатальні ускладнення.

Читайте також: «Слизова пробка та інші провісники пологів»

Як лікують відшарування плаценти?

Тактика лікування залежить від терміну вагітності, обсягу відшарування та стану матері й плода. Медична допомога може передбачати:

• госпіталізацію — потрібна для постійного спостереження та своєчасного реагування на зміни стану; 
• інфузійну терапію — застосовується для підтримання кровообігу й корекції наслідків крововтрати; 
• корекцію порушень згортання — проводиться за наявності відповідних змін у лабораторних показниках; 
• моніторинг плода — дає змогу контролювати його серцебиття та своєчасно виявляти ознаки дистресу; 
• дострокове розродження — може знадобитися за важкого відшарування або ознак дистресу плода, часто шляхом кесаревого розтину. 

Після стабілізації стану проводять контроль лабораторних показників, повторні УЗД і планують подальше ведення вагітності. Конкретні рішення ухвалюють з урахуванням клінічної ситуації.

Як зменшити ризик відшарування плаценти?

Повністю усунути всі ризики неможливо, проте уважне ставлення до здоров’я та виконання медичних рекомендацій допомагають зменшити ймовірність ускладнення. Для цього рекомендовано:

• регулярно відвідувати акушера-гінеколога — виконувати рекомендовані скринінги та УЗД, щоб своєчасно виявляти ознаки відшарування плаценти й інші ускладнення; 
• контролювати показники здоров’я — стежити за артеріальним тиском і рівнем цукру в крові, а також коригувати анемію за призначенням лікаря; 
• відмовитися від шкідливих речовин — не палити, не вживати алкоголь і наркотичні речовини; 
• уникати травм — використовувати ремені безпеки під час поїздок та дотримуватися обережності під час фізичної активності; 
• узгоджувати прийом препаратів з лікарем — не використовувати антикоагулянти й інші медикаменти самостійно; 
• стежити за рухами плода — негайно звертатися по допомогу в разі їх зміни, появи кров’янистих виділень, болю або запаморочення.

Уважність до свого стану та регулярне спостереження у лікаря допомагають своєчасно виявити можливі ускладнення вагітності. Оскільки відшарування плаценти потребує невідкладної медичної оцінки, у разі появи характерних симптомів потрібно негайно звернутися по допомогу.