Затримка мовного розвитку у дітей

Що таке затримка мовленнєвого розвитку?

Затримка мовленнєвого розвитку — це стан, коли розмовні навички дитини формуються повільніше, ніж очікується для її віку. Проте під цим поняттям розуміється не лише вимова слів. До уваги також беруться розуміння зверненого мовлення, використання жестів, реакція на ім’я, бажання взаємодіяти та спроби комунікації.

Вираженість ЗМР може бути різною. Наприклад, затримка мовленнєвого розвитку 1 ступеня діагностується при повній відсутності мовлення. При другому ступені спостерігається порушення вимови та заміна звуків, дитина говорить лише простими реченнями. Затримка мовного розвитку 3 ступеня має дещо інші ознаки. У цьому випадку дитина часто вживає лише найпростіші слова, «ковтає» звуки та може переставляти склади у слові.

Як розвивається мовлення дитини за віком?

Зрозуміти як відбувається мовленнєвий розвиток у дитини допоможе таблиця:

На замітку: Ці дані є лише орієнтовні та зовсім не означають, що дитина обов’язково повинна говорити в конкретному віці саме так. Проте у будь-якому випадку варто звернути увагу на відсутність таких навичок.

Ознаки, які мають насторожити батьків

Є певні «червоні прапорці», які не варто залишати без уваги. До фахівця варто звернутися, якщо дитина:

• не реагує на ім'я після 12 місяців;
• не показує пальцем на предмети та не використовує жести;
• не розуміє прості прохання;
• у 2 роки має дуже обмежений активний словниковий запас або майже не говорить;
• у 3 роки не складає прості фрази;
• не намагається спілкуватися словами, жестами та звуками;
• мовлення майже незрозуміле для оточення.

Також до фахівця варто звернутися якщо є регрес. Мова йде про ті випадки, коли дитина втратила слова чи навички, які вже мала.

На замітку: Одна ознака не завжди означає ЗРР, але поєднання кількох симптомів — привід не відкладати консультацію.

Чому може виникати затримка мовлення?

Затримка мовленнєвого розвитку дитини частіше за все спостерігається з наступних причин:

• Порушення слуху. Цей фактор необхідно виключити одним з перших, особливо якщо дитина погано реагує на звернене мовлення або звуки.
• Неврологічні особливості. Можуть впливати не лише на темп розвитку мовлення і увагу, а й на поведінку та загальний розвиток дитини.
• Недостатнє мовленнєве середовище. Мовлення може формуватися набагато повільніше, якщо з дитиною мало говорять, рідко читають їй та не залучають до діалогу.
• Надмірний екранний час. Гаджети не здатні замінити живе спілкування, гру та емоційну взаємодію.

На замітку: затримка мовлення може спостерігатися через індивідуальний темп розвитку. Деяким дітям потрібно більше часу, але це має оцінювати лише фахівець, а не батьки.

Коли варто звернутися до спеціаліста?

Якщо у дитини спостерігаються тривожні ознаки, то не варто зволікати та чекати до 3–5 років. Краще отримати ранню консультацію та переконатися, що розвиток відповідає віковим орієнтирам, ніж втратити важливий час. Тут варто зрозуміти, що звернення до фахівців зовсім не означає серйозний діагноз. Це лише спосіб зрозуміти, чи потребує дитина додаткової підтримки.

До кого звертатися при затримці мовленнєвого розвитку?

Діагностику та лікування затримки мовного розвитку дитини здійснюють різні фахівці:

• Педіатр. Він проводить первинний огляд та оцінює загальний стан дитини, а за потреби може скерувати до інших спеціалістів.
• Сурдолог. Здійснює перевірку слуху. Це вкрай важливо, якщо дитина не реагує на звернення, звуки та ім’я.
• Дитячий невролог. Фахівець оцінює нервову систему та можливі неврологічні чинники, а також загальний розвиток і поведінку.
• Логопед або логопед-дефектолог. Оцінює не лише мовленнєві навички, а й розуміння мовлення, словниковий запас, вимову та комунікацію.
• Психолог або нейропсихолог. Оцінює особливості взаємодії з дорослими та дітьми, увагу, поведінку, емоційний контакт та гру.

Нерідко для повноцінної оцінки стану необхідна консультація одразу декількох фахівців. Після виявлення причини виникнення проблеми, вони дають чіткі рекомендації як лікувати затримку мовного розвитку в кожному конкретному випадку.

Як батьки можуть підтримати мовлення вдома?

Стимулювати розвиток мовлення можна навіть вдома, проте такі дії в жодному разі не замінюють консультацію фахівця. Батькам варто дотримуватися таких практичних рекомендацій:

• Коментувати звичайні щоденні дії. Наприклад, «ми миємо руки», «одягаємо сукню», «йдемо на вулицю» тощо.
• Говорити простими фразами. Речення повинні бути короткими та зрозумілими, які дитина може легко повторити.
• Робити паузи. Не варто поспішати виконувати одразу бажання дитини. Краще дати їй можливість попросити жестом, звуком або словом.
• Розглядати та обговорювати картинки. Варто запитувати в дитини «Де киця?», «Що робить зайчик?», «Як говорить жабка?», «Якого кольору м’яч?» тощо.
• Грати в сюжетні ігри. Це може бути годування ляльки, будування вежі чи навіть катання машинки. Головне — коментувати всі дії під час гри.
• Зменшити фонові гаджети. Планшет, телефон або телевізор не повинні замінювати живу розмову з дорослими.

Порада батькам: дитину потрібно підтримувати, а не тиснути на неї. Необхідно не змушувати говорити через накази, а створювати такі ситуації, де мовлення потрібне для спілкування та гри.

Помилки, яких варто уникати

Інколи батьки не допомагають, а лише посилюють напругу. До цього призводять наступні дії:

• постійне виправляння;
• змушення повторювати слова;
• докори за неправильну вимову;
• порівняння з іншими дітьми.

Таких дій необхідно уникати. Якщо є явні ознаки затримки розвитку мовлення у дитини, не варто чекати, що «все саме мине». Також не слід замінювати живе спілкування мультиками чи гаджетами. У цьому випадку вкрай важливе раннє втручання фахівців.

Затримка мовленнєвого розвитку не є приводом для паніки, проте стає причиною для уважнішої оцінки розвитку дитини. Якщо були помічені тривожні ознаки, краще звернутися до фахівця та отримати професійну консультацію. Завдяки ранньому зверненню вдасться не втратити час та створити оптимальні умови для розвитку мовлення.