Глисти у дітей: як самостійно перевірити чи є у дитини глисти

Як дитина може заразитися глистами?

Фекально-оральний шлях — це найпоширеніший шлях передачі гельмінтів. Яйця паразитів можуть потрапляти під нігті, на долоні, немиті продукти, іграшки та обличчя, а потім — до рота й кишківника, спричиняючи зараження. 

Гельмінти у дітей часто з'являються після гри у пісочниці чи на землі, оскільки у ґрунті можуть знаходитися яйця глистів. Нерідко зараження відбувається через контакт з тваринами, адже паразитарні яйця можуть бути на шерсті, лапах чи потрапляти у пісок/землю разом з фекаліями.

Які види глистів найчастіше зустрічаються у дітей?

Симптоми не завжди вказують на те, які глисти у дитини. Для визначення виду та встановлення точного діагнозу потрібна лабораторна діагностика.

Найпопулярніші види глистів:

• гострики (ентеробіоз) — тонкі білі черв'яки до 1 см в довжину, що живуть у товстому кишківнику, а вночі виповзають (самки) до анального отвору для відкладання яєць;
• аскариди (аскаридоз) — круглі та довгі черв’яки, личинки яких можуть мігрувати організмом, а найчастіше зараження відбувається через потрапляння яєць паразитів до рота.

Те, як виглядають глисти в калі, може допомогти визначитися їхній вид, але зовнішні ознаки не є достовірним способом ідентифікації паразитів. Вони відрізняються життєвим циклом, місцем перебування і характерними симптомами. Тим паче, окрім поширених аскарид і гостриків, можуть бути й інші паразитарні інфекції, спричинені токсокарами, волосоголовцем (трихоцефальоз) чи ціп'яком.

Глисти у дитини: симптоми

Клінічні прояви гельмінтозу залежать від виду паразитарної інвазії. Найчастіше батьки помічають характерні зміни у самопочутті та поведінці дитини, спричинені подразненням стінок кишківника, які свідчать про необхідність обстеження.

Типові ознаки зараження глистами:

• біль або дискомфорт у животі;
• діарея і блювання;
• зниження чи, навпаки, підвищення апетиту;
• свербіж в ділянці анального отвору, який посилюється вночі.

Окрім того, є менш поширені симптоми глистів у дітей: висипання на тілі, кашель, втрата ваги, блідість шкіри. Щодо поведінкових змін, то під впливом зараження часто погіршується сон у малюка, з'являється дратівливість, скреготіння зубами та підвищується втомлюваність.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Перші симптоми гельмінтів — це привід показати дитину педіатру. Подразнення внаслідок анального свербежу, постійні скарги малюка на біль у животі, безпідставну нудоту чи відмову від їжі не варто залишати без уваги. Якщо больові відчуття наростають, блювання надто часте, а також погіршується загальне самопочуття дитини, батькам важливо негайно звернутися за медичною допомогою.

Як перевірити дитину на глисти?

Аналіз калу на наявність паразитів — це основний метод діагностики глистяної інвазії. У деяких випадках (наприклад, при підозрі на токсокароз) педіатри призначають аналіз крові на рівень еозинофілів для виявлення змін під впливом паразитарного зараження, але в більшості випадків він є малоінформативним.

Зішкріб або «скотч-тест» з допомогою липкої стрічки для аналізу з періанальної зони доцільні саме при підозрі на ентеробіоз. Негативний результат не завжди означає відсутність зараження, тому часто лікар рекомендує повторення тесту кілька днів підряд чи з певним інтервалом.

Що робити, якщо у дитини виявили глисти?

Особливості лікування залежать від виду паразита та віку дитини. Саме тому важливо звернутися до педіатра та чітко дотримуватися рекомендацій лікаря. Після необхідної діагностики він підбере безпечний і дієвий протигельмінтний препарат. Правильна схема виведення глистів дітям передбачає повторний прийом ліків через два тижні, щоб знищити паразитів, які з'явилися з яєць. 

Народні способи того, як позбутися глистів у дитини в домашніх умовах, — це великі ризики з негативними наслідками для малечі. Дотримуйтеся виключно методів доказової медицини та не займайтеся самолікуванням без консультації лікаря. 

Як запобігти повторному зараженню?

Основою профілактики є дотримання правил особистої гігієни. Поясніть дитині, чому важливо регулярно мити руки та вживати лише ретельно вимиті овочі й фрукти. Батькам також потрібно своєчасно змінювати дитині натільну й постільну білизну та стежити за дотриманням цих рекомендацій.

А щоб не допустити повторне зараження, лікуйте всіх членів сім'ї одночасно. Для підвищення ефективності терапії також рекомендують провести дезінфекцію постільної та спідньої білизни, рушників, одягу, побутових предметів і провести якісне миття іграшок, на яких могли залишитися яйця гельмінтів. 

Профілактика глистів у дітей

Завдання батьків — сформувати у дитини здорові звички. Все залежить від віку малюка, але елементарні правила гігієни та поведінки допоможуть профілактувати зараження або хоча б знизити складність перебігу інвазії. 

Основні профілактичні міри:

• миття рук дитини після вулиці, туалету, перебування у громадських місцях і перед їжею;
• ретельне миття продуктів перед вживанням і якісна термічна обробка м'яса/риби;
• відповідний догляд за домашніми улюбленцями — ветеринарний контроль і своєчасна обробка від внутрішніх паразитів;
• базові навички гігієни та контроль поведінкових реакцій — поясніть малюку, чому небезпечно брати руки до рота, облизувати іграшки, пити з чужої пляшки чи ділитися однією цукеркою з другом.

Вчасно помічені ознаки зараження гельмінтами та звернення до лікаря — запорука успішного лікування. Головне — дотримуйтеся рекомендацій педіатра, стежте за самопочуттям малечі й не давайте ліки безпідставно.