Дакріоцистит у новонароджених: причини, симптоми та догляд

Причини виникнення дакріоциститу y немовлят

Дакріоцистит у немовлят найчастіше розвивається через:

• вроджену закупорку слізного каналу;
• анатомічну вузькість слізних проток;
• ускладнень після інфекцій верхніх дихальних шляхів;
• зниження прохідності слізних шляхів на тлі запалення.

Що каже лікар? Вроджена непрохідність слізних проток зустрічається досить часто й у більшості випадків піддається консервативному лікуванню.

Симптоми: як зрозуміти, що в дитини дакріоцистит?

Дакріоцистит у новонароджених може проявлятися:

• сльозами у немовляти, які з'являються навіть у стані спокою;
• почервонінням шкіри;
• появою жовтуватих виділень, гною в куточках очей;
• утворенням припухлості біля ока у внутрішньому куті.

При запаленні слізного мішка нерідко закисає око у немовляти. При цьому стані спостерігається скупчення виділень після сну, через які вії злипаються.

Масаж слізного мішка: як робити правильно?

У більшості випадків першим етапом лікування стає масаж слізного мішка немовляті, який допомагає усунути закладеність слізного каналу.

Як робити масаж слізного мішка:

1. Ретельно вимийте руки.
2. Очистіть око немовляти стерильним ватним диском з кип'яченою водою.
3. Покладіть палець у внутрішній кут ока дитини.
4. Легкими, але впевненими рухами проведіть вниз уздовж носа.
5. Повторіть 5–10 разів.

Процедуру проводять 4–6 разів на день.

Важливо! Якщо до стану приєдналася інфекція ока, про що свідчить виражене запалення з гнійними виділеннями і підвищення температури, масаж не виконують — спочатку необхідна консультація лікаря.

Лікування та зондування слізного каналу у немовлят

Якщо протягом декількох тижнів масаж не приносить результату, педіатр або офтальмолог може призначити процедуру, при якій слізний канал акуратно розкривають за допомогою спеціального тонкого інструменту — зонда. Зондування ока у дітей зазвичай проводиться у віці до 6–12 місяців. Більшість малюків добре переносять втручання, а відновний період, як правило, проходить спокійно і включає:

• помірне сльозовиділення протягом 1–2 днів;
• застосування призначених лікарем очних крапель;
• акуратну гігієну очей у немовлят (дбайливе очищення очей стерильним ватним диском, змоченим у кип'яченій воді або фізіологічному розчині, рух від зовнішнього кута до внутрішнього, використання окремого диска для кожного ока і обов'язкове миття рук перед процедурою);
• контрольний огляд в офтальмолога при необхідності.

Коли звертатися до лікаря?

Зверніться за консультацією, якщо симптоми закладеності слізного каналу посилюються або не зменшуються за 7–10 днів ретельного догляду, а також при температурі, вираженому набряку або сильному нагноєнні.

1. Paul TO, Shepherd R. Congenital nasolacrimal duct obstruction: natural history and the timing of optimal intervention. J Pediatr Ophthalmol Strabismus. 1994 Nov-Dec;31(6):362-7. doi: 10.3928/0191-3913-19941101-04. PMID: 7714699.
2. Pediatric Eye Disease Investigator Group; Repka MX, Chandler DL, Beck RW, Crouch ER 3rd, Donahue S, Holmes JM, Lee K, Melia M, Quinn GE, Sala NA, Schloff S, Silbert DI, Wallace DK. Primary treatment of nasolacrimal duct obstruction with probing in children younger than 4 years. Ophthalmology. 2008 Mar;115(3):577-584.e3. doi: 10.1016/j.ophtha.2007.07.030. Epub 2007 Nov 8. PMID: 17996306; PMCID: PMC2409584.
3. Sathiamoorthi S, Frank RD, Mohney BG. Spontaneous Resolution and Timing of Intervention in Congenital Nasolacrimal Duct Obstruction. JAMA Ophthalmol. 2018 Nov 1;136(11):1281-1286. doi: 10.1001/jamaophthalmol.2018.3841. PMID: 30178001; PMCID: PMC6905620.