Стаття написана на основі офіційних і перевірених джерел інформації. Проте погляди щодо віку та способу введення певних продуктів у прикорм можуть відрізнятися залежно від досвіду конкретного спеціаліста, індивідуальних особливостей кожної дитини тощо. Тому рекомендації мають лише загальний характер і не можуть замінити консультацію лікаря.
Влітку та восени доволі легко складати дитячий раціон, адже це сезон свіжих овочів і фруктів. Проте зимою організм потребує не менше вітамінів та інших корисних речовин. Тож з’ясуймо, в яких продуктах їх шукати та як правильно вводити у прикорм в січні.
Перший прикорм: з чого починати
Якщо вибираєте перші продукти прикорму для дитини, зверніть увагу насамперед на корисні та низькоалергенні овочі, каші та фрукти. Перед тим як давати продукти дитині, зваріть їх до м'якості та приготуйте пюре такої консистенції, яку малюку буде легко проковтнути.
Овочеві пюре
Чимало овочів добре зберігаються, тому їх легко заготувати або придбати взимку. Ось кілька варіантів, які можна давати дитині з 6 місяців:
- Гарбуз — джерело вітамінів групи B, С, Н і РР, калію, фосфору та магнію. Також містить фтор, мідь, кальцій, цинк, пектини, природні цукри, білки та жири.1,2
- Морква багата на бета-каротин, який є основою вітаміну А. Містить вітаміни групи B, С, Е, К, нікотинову кислоту, цинк, калій, фосфор, залізо, мідь, йод, магній, фтор, хром і нікель.3
- Картопля має в складі калій, магній, вітаміни групи B та вуглеводи. Крім того, картопляне пюре — чудова основа для додавання інших продуктів. Наприклад, броколі чи цвітної капусти.4,5,6,7
Каші
Інколи прикорм починають з уведення до раціону каш. Для першого знайомства краще вибирати однокомпонентні каші. Їх розводять грудним молоком, дитячою сумішшю, яку вживає дитина, або водою. Звичайне коров’яче молоко не підходить для раціону немовляти.
Також гарний варіант — спеціальні дитячі каші. Їх часто збагачують залізом та іншими важливими для розвитку дитини речовинами. Наприклад, Безмолочна мультизлакова каша Gerber® містить вітаміни С, Е та групи B, а також залізо.
Фруктові пюре
Яблука. Це джерело пектинів, клітковини, вітамінів групи B, А та С. А найголовніше — один з найбільш легких для засвоєння фруктів. Також вживання яблук сприяє підвищенню гемоглобіну та нормалізації травлення.8
Груші. Містять вітаміни, фолієву кислоту, калій, антиоксиданти, флавоноїди та харчові волокна. Їх можна давати здоровим діткам з 6 місяців, після знайомства з першими овочами та кашами.9,10,11
Також грушеве та яблучне пюре чудово смакують разом. Спробуйте змішати їх або скористайтеся готовим багатокомпонентним пюре Gerber® «Яблуко і груша».
Пюре з нежирних сортів м'яса
М'ясо — джерело багатьох цінних компонентів. Зокрема білка та заліза, що вкрай необхідні для росту та розвитку дитини. Також воно містить вітаміни групи B та РР, цинк, кобальт, калій, мідь, селен тощо.
Для першого прикорму варто вибирати м'ясо з невеликим вмістом жиру. Наприклад, кролятину. Вона гарно засвоюється і підходить для малюків 6–7 місяців.
Пюре з кролятини варто вводити до дитячого раціону після знайомства з першими овочами та кашами. Можна приготувати його власноруч або використати м’ясне пюре для прикорму промислово приготування.
Для першого введення достатньо ½–1 чайної ложки. З кожним разом порцію можна поступово збільшувати до 60 грамів на день. Пізніше можна приготувати м’ясний бульйон, а з появою зубів — парові котлетки або фрикадельки без спецій.12,13,14
Продукти для розширення прикорму в січні
Введення прикорму відбувається поетапно. Після того як малюк звикне до перших найбільш легкозасвоюваних каш і пюре, його раціон варто поступово збагачувати новими продуктами.
Овочі
Білокачанна капуста
Містить багато вітамінів і мінералів, тому її споживання може сприятливо впливати на зміцнення кісток, відновлювальні процеси в організмі та діяльність нервової системи.
Проте вводити капусту до раціону дитини потрібно з обережністю, адже вона може спричинити здуття живота та розвиток кишкової коліки. Тому цей овоч можна давати не раніше 7–8 місяців, у невеликих кількостях. Наприклад, як добавку до пюре з картоплі, цвітної капусти чи броколі.15
Цибуля порей
Джерело вітамінів В1, Е, С, В3 і бета-каротину, мінералів, ефірних олій і клітковини. Допомагає роботі нервової та серцево-судинної систем, оскільки містить магній і фолієву кислоту.
Варену цибулю-порей малюк може їсти з 6 місяців. Для цього білу частину стебла слід подрібнити та приготувати в пароварці, без додавання солі та жирів. Зелена частина цибулі має інтенсивніший смак і більшу частку клітковини, тому її рекомендовано вводити в раціон дитини лише після 12 місяців.
Цибулю-порей можна додавати до пюре з картоплі, каш, крем-супів, м’ясних і рибних страв для дитини.16,17,18
Буряк
Багатий на пектин, клітковину, вітаміни групи B, РР, С, К, Е, фолієву кислоту тощо. На додачу він гарно зберігається, тому чудово підходить для розширення прикорму дітей взимку.
Буряк можна давати малюку з 8–10 місячного віку у відвареному подрібненому вигляді. Починати варто з ½ чайної ложки, поступово збільшуючи порцію до трьох столових ложок. Також овоч можна додавати в салати, овочеві запіканки, оладки та супи.19
Наприклад, можна приготувати легкий буряковий суп з яблуком, який підходить для дітей від 12 місяців.
Фрукти
Взимку великий вибір фруктів, які доставляють з країн з теплим кліматом. Гранати, мандарини, авокадо, банани тощо можуть стати частиною дитячого меню. Розгляньмо детальніше кілька популярних продуктів.
Банани
Не лише солодкі, а й корисні плоди. Містять вітаміни групи B, аскорбінову кислоту (вітамін С), калій, магній, залізо, натрій і харчові волокна. Сприятливо впливають на багато процесів і систем організму. Крім того, банани є джерелом триптофану — речовини, що перетворюється на серотонін, так званий «гормон щастя».
Вводити цей фрукт у прикорм можна з 6,5–7 місяців. Починайте з ½ чайної ложки рідкого пюре з термічно оброблених бананів. Щоб малюку було легше ковтати, розведіть протерту м’якоть грудним молоком, кип’яченою водою або молочною сумішшю. У 8–9 місяців малюк може скуштувати свіжий банан.
Важливо! Після першого знайомства з тропічним фруктом стежте за самопочуттям малюка. Якщо помітите порушення стільця чи прояви алергії, виключіть цей продукт з раціону дитини та зверніться до лікаря.
Також правильно вибирайте і зберігайте плоди. Малюку варто давати лише свіжі й стиглі банани рівномірного жовтого кольору, без темних плям.20-32
Ківі
Джерело аскорбінової кислоти, калію, вітамінів групи B, бета-каротину та клітковини. Також містить пектин, магній, ретинол, вітамін Д, органічні кислоти тощо. Завдяки цьому вітамінному міксу ківі сприяє зміцненню імунітету, нормалізації рівня цукру в крові та покращенню роботи серцево-судинної системи.
Якщо у малюка немає схильності до алергії, знайомство з цим фруктом можна починати після 6–7 місяців. Для початку достатньо ½ чайної ложки стиглого плода, ретельно розім’ятого до однорідної консистенції.
Якщо малюк реагує нормально, продовжуйте давати ківі не більше 2 разів на тиждень. При цьому дуже обережно й плавно збільшуйте кількість продукту.33,34,35
Апельсини
Містять фолієву кислоту, клітковину та вітамін С. Зокрема останній дуже важливий для зміцнення імунітету та засвоєння заліза з рослинної їжі.
Малюк може спробувати апельсин у 6–10 місяців. Для першого разу достатньо ½–1 чайної ложки протертого однорідного пюре. Краще давати його в першій половині дня, щоб була можливість спостерігати за реакцією дитини. Якщо алергії нема, продовжуйте введення апельсина, поступово збільшуючи порцію.36,37,38
Риба
Цей продукт містить багато корисних речовин. Проте не всі сорти риби підходять для малюків до року.
Після 6 місяців, коли дитина вже звикне до перших продуктів прикорму, у раціон можна додати оселедець, лосось, форель, скумбрію або сардини. Риба має бути свіжою та пройти термічну обробку. Після приготування, приберіть кісточки, шкірку та зробіть з м’якоті пюре.
Починати введення слід з мінімальної кількості. Збільшуйте порцію поступово, спостерігаючи за реакцією малюка. Якщо все добре, дитині можна давати дві порції риби на тиждень. Вона чудово поєднується з макаронами, рисом та овочевими пюре.
А коли малюк підросте і навчиться жувати, йому можна готувати тефтелі, крокети, крем-супи та багато інших смаколиків на основі риби.39,40,41
Коли та як правильно вводити прикорм дитині: загальні правила та поради
Коли вводити продукти прикорму?
Здоровим дітям рекомендовано починати прикорм у віці 6 місяців. Крім віку, варто зважати на харчові навички.
Готова до немолочної їжі дитина має навчитися:
- сидіти у високому кріселку для годування;
- переміщати їжу з передньої до задньої ділянки язика;
- стискати губами ложечку і не виштовхувати її з рота.
Також перед уведенням прикорму рекомендуємо проконсультуватися з педіатром або вашим сімейним лікарем.
З чого починати прикорм?
Для першого знайомства з дорослою їжею варто вибирати однокомпонентні овочеві пюре або каші. Серед овочів для початку прикорму добре підходять кабачок, броколі, цвітна капуста, морква, картопля та гарбуз. Серед каш — гречана, рисова та кукурудзяна.
Незнайомі досі продукти краще давати дитині в першій половині дня. Нові види овочів чи фруктів варто вводити не частіше, ніж через кожні 3–4 дні. Нову кашу — лише через тиждень після попередньої.42
Порада: якщо малюк має розлади травлення на кшталт закрепів, як перший прикорм можна використати кисломолочну суміш.
Спочатку рекомендовано давати дитині їжу у вигляді однорідного пюре, яке буде легко проковтнути. А з розвитком жувальних навичок можна поступово урізноманітнювати текстури. Наприклад, запропонувати перем’яті варені овочі або зварені до м’якості невеликі шматочки.
Важливо! Не додавайте до дитячих страв сіль, цукор і спеції.
Скільки їжі давати?
Додавайте нові продукти у меню малюка поступово, починаючи з невеликих порцій:
- каші для немовлят — по 2–4 столові ложки до 1–2 разів на добу;
- фруктові та овочеві пюре — з ½ чайної ложки до 2–3 столових ложок;
- м’ясні пюре — з ½–1 чайної ложки до 60 грамів на добу.
З кожним наступним годуванням потроху збільшуйте розмір порції, поки не досягнете вікової норми — 80–200 мл.
Порада: не примушуйте малюка з'їдати все, якщо він не хоче або вередує. Натомість намагайтеся його зацікавити їжею.
І найголовніше — прикорм не заміняє грудне молоко. ВООЗ рекомендує годувати малюка груддю щонайменше до 6 місяців і продовжувати грудне вигодовування разом із прикормом до 2-річного віку чи навіть більше.
Джерела
1. SolidStarts.com. Pumpkin. URL: https://solidstarts.com/foods/pumpkin/
2. Kulczyński, B., & Gramza-Michałowska, A. The Profile of Carotenoids and Other Bioactive Molecules in Various Pumpkin Fruits (Cucurbita maxima Duchesne) Cultivars (2019). Molecules (Basel, Switzerland), 24(18), 3212. DOI:10.3390/molecules24183212.
3. Chandani Nekitsing, Marion M. Hetherington. Implementing a ‘Vegetables First’ Approach to Complementary Feeding. Current Nutrition Reports. 2022. Vol.11. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13668-022-00399-z
4. SolidStarts.com. Potato. URL: https://solidstarts.com/foods/potato/
5. Beluska-Turkan, K., Korczak, R., Hartell, B., Moskal, K., Maukonen, J., et al. Nutritional Gaps and Supplementation in the First 1000 Days (2019). Nutrients, 11(12), 2891. DOI: 10.3390/nu11122891.
6. Robertson, T.M., Alzaabi, A.Z., Robertson, M.D., Fielding, B.A. Starchy Carbohydrates in a Healthy Diet: The Role of the Humble Potato (2018). Nutrients, 10(11), 1764. DOI:10.3390/nu10111764.
7. Dogru, M., Ozmen, S., Bostanci, I., Keles, S. Clinical features of potato sensitivity in children with allergic disease (2015). La Clinica terapeutica, 166(1), 12–15. DOI:10.7417/CT.2015.1794.
8. Ланцюжок харчування. Львів: Медицина світу. 2010. 320 с.
9. Xia Li, Tingting Wang, Bin Zhou, Wenyuan Gao, Jingguo Cao, Luqi Huang. Chemical composition and antioxidant and anti-inflammatory potential of peels and flesh from 10 different pear varieties (Pyrus spp.) (2014) Food Chem. 152, 531–538. DOI: 10.1016/j.foodchem.2013.12.010
10. Nicolette W de Jong, Severina Terlouw, et al. Birch Pollen Related Pear Allergy: A Single-Blind Oral Challenge TRIAL with 2 Pear Cultivars (2021). Nutrients, 13(4), 1355. DOI: 10.3390/nu13041355.
11. Американська академія алергічної астми та імунології. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies/Oral-allergy-syndrome-(OAS)
12. SolidStarts.com. Rabbit. URL: https://solidstarts.com/foods/rabbit/
13. American Academy of Allergy, Asthma, & Immunology. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Allergy,-Asthma-Immunology-G…
14. Kroliczewska et al. Comparative evaluation of the quality and fatty acid profile of meat from brown hares and domestic rabbits offered the same diet. (2018). Dihub, 145 (8), 292-299. DOI: 10.1016/j.meatsci.2018.07.002. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0309174018302468?via%
15. The Beginners Guide to Cruciferous Vegetables. URL: https://www.eatright.org/food/food-groups/vegetables/the-beginners-guide-to-cruciferous-vegetables
16. ПРИКОРМ: ЩОБ МАЛЮК РІС ЗДОРОВИМ. ПОРАДИ ПЕДІАТРІВ. URL: https://medicover.ua/blog/prykorm-schob-maljuk-ris-zdorovym-porady-pediatriv.html
17. Нікастро, Х.Л., Росс, С.А., Мілнер, Дж.А. (2015). Дослідження профілактики раку (Філадельфія, Пенсільванія), 8(3), 181–189. DOI:10.1158/1940-6207.CAPR-14-0172.
18. Американська академія алергічної астми та імунології. (2020) URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…
19. Parvin Mirmiran, Zeinab Houshialsadat, Zahra Gaeini, Zahra Bahadoran and Fereidoun Azizi. Functional properties of beetroot (Beta vulgaris) in management of cardio-metabolic diseases. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6947971/
20. SolidStarts.com. Banana. URL: https://solidstarts.com/foods/banana/
21. Singh, B., Singh, J.P., Kaur, A., Singh, N. (2016). Bioactive compounds in banana and their associated health benefits - A review. Food Chemistry, 206, 1-11. DOI:10.1016/j.foodchem.2016.03.033.
22. Holscher H.D. (2017). Dietary fiber and prebiotics and the gastrointestinal microbiota. Gut microbes, 8(2), 172–184. DOI:10.1080/19490976.2017.1290756.
23. Zhang, P., Whistler, R.L., BeMiller, J.N., Hamaker, B.R. (2004). Banana starch: production, physicochemical properties, and digestibility—a review. Carbohydrate Polymers, 59(4), 443-458. DOI:10.1016/j.carbpol.2004.10.014.
24. Barraza, D., Jansen, K., van Wendel de Joode, B., Wesseling, C. Pesticide use in banana and plantain production and risk perception among local actors in Talamanca, Costa Rica. Environ Res. 2011 Jul;111(5):708-17. DOI:10.1016/j.envres.2011.02.009.
25. Amini Khoozani, A., Birch, J., Bekhit, A. Production, application and health effects of banana pulp and peel flour in the food industry. Journal of food science and technology, 56(2), 2019. 548–559. DOI:10.1007/s13197-018-03562-z.
26. Gomes, H.O., Menezes, J., da Costa, J., Coutinho, H., Teixeira, R., et al. Evaluating the presence of pesticides in bananas: An integrative review (2020). Ecotoxicology and environmental safety, 189, 110016. DOI:10.1016/j.ecoenv.2019.110016.
27. El-Sayed, Z.A., El-Ghoneimy, D.H., El-Shennawy, D., Nasser, M.W. Evaluation of Banana Hypersensitivity Among a Group of Atopic Egyptian Children: Relation to Parental/Self Reports (2013). Allergy, asthma & immunology research, 5(3), 150–154. DOI:10.4168/aair.2013.5.3.150.
28. Grob, M., Reindl, J., Vieths, S., Wüthrich, B., Ballmer-Weber, B.K. Heterogeneity of banana allergy: characterization of allergens in banana-allergic patients (2002). Annals of allergy, asthma & immunology: official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 89(5), 513–516. DOI:10.1016/S1081-1206(10)62090-X.
29. Blackman, A. C., Anvari, S., Davis, C. M., & Anagnostou, A. Emerging triggers of food protein-induced enterocolitis syndrome: Lessons from a pediatric cohort of 74 children in the United States (2019). Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 122(4), 407–411. DOI: 10.1016/j.anai.2019.01.022.
30. Müller-Lissner, S.A., Kaatz, V., Brandt, W., Keller, J., & Layer, P. The perceived effect of various foods and beverages on stool consistency (2005). European journal of gastroenterology & hepatology, 17(1), 109–112. DOI:10.1097/00042737-200501000-00020.
31. Falcomer, A. L., Riquette, R., de Lima, B. R., Ginani, V. C., & Zandonadi, R. P. Health Benefits of Green Banana Consumption: A Systematic Review (2019). Nutrients, 11(6), 1222. DOI: 10.3390/nu11061222.
32. Bae S.H. (2014). Diets for constipation. Pediatric gastroenterology, hepatology & nutrition, 17(4), 203–208. DOI:10.5223/pghn.2014.17.4.203.
33. SolidStarts.com. Kiwi. URL: https://solidstarts.com/foods/kiwi/
34. Richardson, D. P., Ansell, J., & Drummond, L. N. The nutritional and health attributes of kiwifruit: a review. (2018). European journal of nutrition, 57(8), 2659–2676. DOI: 10.1007/s00394-018-1627-z. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6267416/
35. American Academy of Pediatrics. URL: https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/nutrition/Pages/Where-We-Stand-Fruit-Juice.aspx
36. Rangel-Huerta, O. D., Aguilera, C. M., Perez-de-la-Cruz, A., Vallejo, F., Tomas-Barberan, F., Gil, A., & Mesa, M. D. (2017). A serum metabolomics-driven approach predicts orange juice consumption and its impact on oxidative stress and inflammation in subjects from the BIONAOS study. Molecular nutrition & food research, 61(2). URL: https://doi.org/10.1002/mnfr.201600120
37. Czech, A., Zarycka, E., Yanovych, D., Zasadna, Z., Grzegorczyk, I., & Kłys, S. (2020). Mineral Content of the Pulp and Peel of Various Citrus Fruit Cultivars. Biological trace element research, 193(2), 555–563. DOI:10.1007/s12011-019-01727-1. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6944645/
38. National Institute of Environmental Health Sciences (NIEHS), National Institutes of Health, U.S Department of Health and Human Services. (2004). (Citrus aurantium var. amara) Extracts and Constituents (±)-p-Synephrine [CAS No. 94-07-5] and (±)-p-Octopamine [CAS No. 104-14-3]. URL: https://ntp.niehs.nih.gov/sites/default/files/ntp/htdocs/chem_background/exsumpdf/bitterorange_508.pdf.
39. Fish puree. Healthy Kids. URL: https://www.healthykids.org.nz/eat/recipes/fish-puree],
40. Fish. Babymoov. URL: https://www.cookingbabyfood.com/dossiersalimentation/fish/],
41. Anna Maria Pappalardo, Chiara Copat, et al. Fish-Based Baby Food Concern—From Species Authentication to Exposure Risk Assessment. Molecules. 2020 Sep; 25(17): 3961. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7504785/
42. Pediatric nutrition| [edited by] Patricia Queen Samour, Kathy King. 4th ed.p.;cm. Rev.ed.of: Handbook of pediatric nutrition/3rd ed.c 2005.
Приєднуйтеся до Клубу
Ми знаємо, що бути мамою - це не тільки безмежне щастя, а ще й велика відповідальність. Ми допоможемо вам!
Поштова розсилка
Учасники клубу отримують на пошту інформацію про розвиток дитини на всіх етапах.
Безкоштовне тестування
Учасники клубу можуть безкоштовно спробувати харчування від Nestle®.
Поради та статті
Поради від експертів для покращення фізичного стану.
Все ще не знайшли те, що потрібно?
Спробуйте оновлений пошук.