Малюк відмовляється від нових продуктів

У ранньому віці відмова від нових продуктів є частиною етапу розвитку, який називають неофобією. У цей період малюк інстинктивно обережний щодо всього незнайомого, включно з їжею. Часто саме тому дитина відмовляється від їжі, яку раніше не куштувала.

Що робити, якщо дитина не хоче їсти нову їжу?

Не змушуйте, оскільки це може погіршити ситуацію. Дайте час і повторюйте пропозицію без тиску.

Батьки можуть обрати кілька ефективних стратегій:

• пропонувати новий продукт у знайомому контексті — наприклад, разом з улюбленою стравою;
• змінювати форму подачі (інша консистенція, шматочки, пюре);
• їсти разом із дитиною, демонструючи позитивне ставлення до цієї їжі;
• залучати дитину до приготування — навіть найменший контакт із продуктом допомагає подолати бар’єр.

Ці підходи допомагають знайти шлях, як привчити до нових продуктів без стресу для обох сторін.

Скільки разів потрібно запропонувати нову їжу?

У середньому — від 8 до 15 спроб. І це абсолютно нормально. Щоб дитина сприйняла нову їжу, потрібно багаторазове знайомство з нею. Причому перші реакції можуть бути негативними — це не означає, що їжа не підійшла. Важливо не зупинятися після однієї спроби, а терпляче повторювати з інтервалами в кілька днів.

Якщо дитина довгий час відмовляється не лише від нових, а й від звичних продуктів, варто проконсультуватися з педіатром. Відмова від прикорму чи значне зменшення апетиту можуть бути ознаками:

• харчової алергії;
• проблем із травленням;
• сенсорних розладів;
• анемії чи дефіциту мікроелементів.

Слід звернутися до лікаря, якщо:

• знижується вага або ріст;
• дитина не виявляє інтересу до їжі протягом тривалого часу;
• є супутні симптоми (висип, пронос, блювання);
• ви маєте сумніви щодо якості харчування.

Як забезпечити м’який перехід до нових страв?

Поступово. Нову їжу варто вводити по одному продукту протягом 3-5 днів, у маленькій кількості, і краще — у знайомий час прийому їжі.

Перехід на нову їжу відбувається легше, якщо:

• дитина голодна, але не надто;
• продукт має приємну текстуру (не надто грубий чи слизький);
• колір, форма і запах не викликають відрази;
• їжа не є гарячою чи надто холодною.

Звичайна вибірковість не є проблемою, якщо дитина росте, має енергію та не втрачає інтересу до їжі загалом. Проте за певних ознак необхідна консультація:

• дуже обмежений раціон (менш як 10 продуктів);
• паніка або блювання при спробах з’їсти щось нове;
• відсутність жувальних навичок у віці 9+ місяців;
• зупинка у наборі ваги.

Ось кілька практичних рекомендацій:

• Створіть рутину: одні й ті самі години прийому їжі та однакова атмосфера — запорука стабільності
• Уникайте перекусів перед основною їжею
• Слідкуйте, щоб не було іграшок чи телевізора під час годування
• Пропонуйте невеликі порції — краще, щоб дитина попросила ще
• Хваліть за цікавість до їжі, а не лише за “з’їв усе”

Також важливо дбати про збалансованість харчування. Якщо виникають складнощі з формуванням раціону, зверніться до дієтолога або педіатра.