Меню прикорму в травні
Стаття написана на основі офіційних і перевірених джерел інформації. Проте погляди щодо віку та способу введення певних продуктів у прикорм можуть відрізнятися залежно від досвіду конкретного спеціаліста, індивідуальних особливостей кожної дитини тощо. Тому рекомендації мають лише загальний характер і не можуть замінити консультацію лікаря.
Спаржа, редиска, свіжа зелень і перші ягоди — у травні раціон малюка можна поповнити багатьма корисними продуктами. З'ясуймо, що, коли та як краще додавати до дитячого меню.
Перший прикорм: що вибрати?
Перший прикорм має бути легким і, водночас, поживним, адже малюку потрібно багато вітамінів і мінералів для здорового росту та розвитку. Зокрема, це:
- залізо — для розвитку мозку;
- цинк — для росту й імунітету;
- кальцій і вітамін D — для зміцнення кісток і зубів;
- вітамін А — для зору та підтримки росту.
Всі ці речовини дитина отримує із продуктами прикорму. А тому, складаючи перше меню малюка, подбайте, щоб у ньому були:
- Пюре з легкозасвоюваних овочів
Для початку прикорму добре підходять термічно оброблені та протерті до однорідної консистенції кабачок, броколі, цвітна капуста, морква, картопля та гарбуз.
Також можна використовувати готові овочеві пюре в баночках, як-от Gerber® «Кабачок», «Цвітна капуста» та «Морква».
- Однокомпонентні каші
Для першого знайомства з крупами рекомендують вибирати безглютенові безмолочні каші: гречану, рисова, кукурудзяну. Ще один гарний варіант — спеціальні дитячі каші, збагачені залізом і вітамінами.
Під час приготування кашу розводять водою, грудним молоком або молочною сумішшю, яку їсть дитина. Неадаптоване коров'яче і козяче молоко не підходить для маленьких дітей.
- Пюре з низькоалергенних фруктів
Після овочів і каш дитину можна поступово знайомити з фруктами. Для початку добре підійде однокомпонентне яблучне пюре. Згодом меню можна розширювати, додаючи пюре з груші, персика, чорносливу власного приготування або промислового виробництва.
Надалі до прикорму в травні можна поступово вводити:
- Рослинні олії та топлене масло. Їх можна додавати до овочевих пюре та каш.
- Варені та розім’яті яєчні жовтки.
- Кисломолочні продукти для дітей.
- Пюре з нежирних сортів м'яса (кролик, індичка, курятина, телятина) та з білих сортів риби.
- Пюре з нових овочів і фруктів, зокрема із сезонних, відповідно до віку дитини.
Що додати у прикорм дитини в травні?
Овочі та зелень
Спаржа, або аспарагус
Цей овоч багатий на фолієву кислоту, вітамін B6 та клітковину, включно з пребіотичною клітковиною, яка сприяє травленню та формуванню мікробіому. Також спаржа містить вітамін А, рослинне залізо та антиоксиданти, особливо її зелені та фіолетові сорти.
Спаржу можна вводити у прикорм, коли дитина буде фізіологічно готова до споживання твердої їжі. Тобто після 6 місяців. Для приготування краще вибирати свіжі або заморожені стебла, адже консервована спаржа має високий вміст натрію.
Також враховуйте, що через волокнисту текстуру овоча, кусати та жувати варені стеблинки не так просто. Крім того, спаржа може викликати газоутворення та дискомфорт у кишечнику. Тому її слід вводити до дитячого раціону повільно й з обережністю.1-8,32
Редиска
Джерело калію, вітамінів групи В та С, фолієвої кислоти і кальцію. А червоні та фіолетові сорти також містять додаткові антиоксиданти.
Редиску можна давати дитині після 6 місяців, як тільки вона зможе їсти тверду їжу.
Крім самих плодів, цей овоч має їстівне та багате на поживні речовини листя. Зокрема воно містить клітковину, вітамін С і кальцій, а також інші корисні рослинні сполуки, такі як кверцетин і антиоксиданти.9-28
Зелень
Багате джерело вітамінів і мікроелементів. Зелень дозволено вводити в раціон малюка з 7–8 місяців у подрібненому та термічно обробленому вигляді. Починати слід з 1/2 чайної ложки, яку можна додати в овочеве пюре з кабачка, моркви, гарбуза та картоплі тощо.
Проте точний вік залежить від виду рослини. Наприклад, щавель рекомендують давати з 12 місяців у складі легких овочевих супчиків. А свіже подрібнене листя дитина може їсти з 2-річного віку у салатах, в поєднанні з кисломолочним сиром чи іншими продуктами, які містять кальцій.
Загалом свіжу зелень без термічної обробки малюк може споживати після 1,5–3 років, залежно від виду рослини та схильності до алергії.29,30,31
Фрукти та ягоди
Полуниця і суниця
Вже наприкінці травня з'являється перша полуниця. Ці ягоди містять багато корисних речовин:
- вітаміни А, С, РР, В, Е та К;
- каротиноїди, клітковина;
- яблучна і фолієва кислоти.
Вслід за полуницею достигає суниця. Ці невеличкі ягоди не менш корисні, адже допомагають поліпшити травлення та збудити апетит, мають сечогінні, жовчогінні, протизапальні властивості.
Якщо малюк не має схильності до алергії, то може скуштувати перші ягоди після 6–7 місяців. Проте дітям-атопікам рекомендовано давати полуницю та суницю не раніше 1–2 років.33,34
Лохина
Багата на фолієву, аскорбінову кислоти та бета-каротин. Сприяє здоровому травленню, має жовчогінну та сечогінну дію.
Лохину можна вводити в раціон малюка з 6–7 місяців, починаючи з однієї ретельно протертої ягідки. Її можна також додавати в уже знайомі продукти, наприклад, овочеві пюре або пюре з яблук.35
Абрикоси та персики
Ці фрукти містять клітковину, що сприяє травленню та підтримці здорової мікрофлори кишківника. Крім того, абрикоси — джерело вітамінів А, В1, В2, В5, В6, РР, калію, кальцію, фосфору, заліза. А персики мають велику кількість вітамінів Е, А та С.
Шкіра персика містить багато антиоксидантів — корисних сполук, які допомагають боротися зі стресом і зберігати здоров’я. Проте маленьким діткам не рекомендовано давати фрукти зі шкіркою.
Якщо малюк не має схильності до розвитку алергічних реакцій, то він може скуштувати персики й абрикоси після 6 місяців, у вигляді однорідного пюре, яке легко ковтати.36-50 Його можна приготувати власноруч або використати готове фруктове пюре без додавання цукру, як-от Gerber® «Персик».
Корисні поради з введення прикорму
1. Не поспішайте та пробуйте знову
Продукти прикорму слід вводити поступово. Нові овочі та фрукти варто давати не частіше, ніж через 3–4 дні. Нову кашу — лише через тиждень після попередньої.
Перша порція має бути мінімальною — ½–1 чайної ложки. З кожним разом збільшуйте кількість, поки вона не досягне вікової норми:
- до 100–150 грамів овочевих пюре та каш на одне годування;
- до 60 грамів фруктових пюре на одне годування;
- до 60 грамів м'ясних пюре на добу.
Якщо малюку щось не сподобалося з першого разу, не здавайтеся швидко. Іноді дитині потрібно до 8 спроб, щоб звикнути до нового продукту чи страви.
2. Піклуйтеся про розмаїття
Важливо, щоб прикорм для дітей був не лише поживним, а й різноманітним. Адже це впливає і на здоровий розвиток, і на формування харчових звичок у майбутньому. Наприклад, якщо у ранньому віці дитина звикне їсти багато різних овочів, то продовжуватиме цю тенденцію з часом.
Тому раціон малюка варто постійно збагачувати новими корисними продуктами — додавати нові овочі, фрукти та злаки, куштувати нові поєднання та текстури.
Наприклад, у 9 місяців малюк може їсти не лише пюре, а запечені яблука без шкірки. Або спробувати страви з гарбуза, як-от суп-пюре, кашу чи м'які запечені шматочки.
Важливо! Не додавайте у продукти прикорму цукор, сіль та спеції.
3. Будьте обережні з потенційними алергенами
Деякі продукти варто вводити в раціон дитини з особливою обережністю, через підвищений ризик алергії. Насамперед це коров'яче молоко, горіхи, бобові, яйця, глютен, соя, риба і молюски.
Такі продукти рекомендовано давати малюку, коли його травна система достатньо зміцніє. Особливо, якщо дитина має схильність до алергічних реакцій. Також обов'язково порадьтеся з лікарем.
Починайте знайомство з мінімальної кількості — вистачить ½ чайної ложки в першій половині дня. Після — уважно слідкуйте за реакцією організму дитини. Якщо з'являться симптоми алергії, припиніть давати цей продукт і зверніться до лікаря.
4. Намагайтеся підтримувати грудне вигодовування
Прикорм — важлива частина дитячого раціону, яка його збагачує та доповнює. Проте основою меню має залишатися грудне молоко. Адже це найкраща їжа для вашого малюка.
Тому ВООЗ рекомендує годувати малюка груддю щонайменше до 6-місячного віку та продовжувати грудне вигодовування разом з прикормом до 2-річного віку чи навіть більше.
Джерела
1. Amaro-López, M.A., Zurera-Cosano, G., Moreno-Rojas, R. (1998). Trends and nutritional significance of mineral content in fresh white asparagus spears. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 49(5), 353-363. DOI:10.3109/09637489809089410.
2. Wang, M., Tadmor, Y., Wu, Q.L., Chin, C.K., Garrison, S.A., et al. (2003). Quantification of protodioscin and rutin in asparagus shoots by LC/MS and HPLC methods. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 51(21), 6132-6136. DOI:10.1021/jf0344587.
3. Maeda, T., Kakuta, H., Sonoda, T., Motoki, S., Ueno, R., et al. (2005). Antioxidation Capacities of Extracts from Green, Purple, and White Asparagus Spears Related to Polyphenol Concentration. HortScience: A Publication of the American Society of Horticultural Science, 40(5), 1221-1224. DOI:10.21273/HORTSCI.40.5.1221.
4. International Foundation for Gastrointestinal Disorders. (n.d.) Foods that may cause gas.
5. Vermeulen, R.T., Sedor, F.A., Kimm, S.Y. (1983). Effect of Water Rinsing on Sodium Content of Selected Foods. Journal of American Dietetic Association, 82(4), 949-969.
6. Mitchell, S.C. (2013). Asparagus, Urinary Odor, and 1,2-Dithiolane-4-Carboxylic Acid. Perspectives in Biology and Medicine, 56(3), 341-351. DOI:10.1353/pbm.2013.0031.
7. Lison M., Blondheim S.H., Melmed R.N. (1980). A polymorphism of the ability to smell urinary metabolites of asparagus. The BMJ, 281(6256),1676-1678. DOI:10.1136/bmj.281.6256.1676.
8. Tabar, A. I., Alvarez-Puebla, M.J., Gomez, B., Sanchez-Monge, R., García, B.E., et al. (2004). Diversity of asparagus allergy: Clinical and immunological features. Clinical and Experimental Allergy: Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 34(1), 131–136. DOI:10.1111/j.1365-2222.2004.01856.x.
9. Manivannan, A., Kim, J. H., Kim, D. S., Lee, E. S., & Lee, H. E. (2019). Deciphering the Nutraceutical Potential of Raphanus sativus-A Comprehensive Overview. Nutrients, 11(2), 402.
10. Dimidi, E., Cox, S. R., Rossi, M., & Whelan, K. (2019). Fermented Foods: Definitions and Characteristics, Impact on the Gut Microbiota and Effects on Gastrointestinal Health and Disease. Nutrients, 11(8), 1806. DOI: 10.3390/nu11081806.
11. Milani, C., Duranti, S., Bottacini, F., Casey, E., Turroni, F., Mahony, J., Belzer, C., Delgado Palacio, S., Arboleya Montes, S., Mancabelli, L., Lugli, G. A., Rodriguez, J. M., Bode, L., de Vos, W., Gueimonde, M., Margolles, A., van Sinderen, D., & Ventura, M. (2017). The First Microbial Colonizers of the Human Gut: Composition, Activities, and Health Implications of the Infant Gut Microbiota. Microbiology and molecular biology reviews : MMBR, 81(4), e00036-17. DOI: 10.1128/MMBR.00036-17.
12. Wang HX, Wang YP. (2016). Gut Microbiota-brain Axis. Chin Med J (Engl). 129(19):2373-80. doi: 10.4103/0366-6999.190667.
13. Bermúdez-Humarán, L. G., Salinas, E., Ortiz, G. G., Ramirez-Jirano, L. J., Morales, J. A., & Bitzer-Quintero, O. K. (2019). From Probiotics to Psychobiotics: Live Beneficial Bacteria Which Act on the Brain-Gut Axis. Nutrients, 11(4), 890. DOI: 10.3390/nu11040890.
14. Ghosh S, Pramanik S. (2021). Structural diversity, functional aspects and future therapeutic applications of human gut microbiome. Arch Microbiol. 203(9):5281-5308. doi: 10.1007/s00203-021-02516-y.
15. Tsouvaltzis P., Brecht J.K. (2014). Changes in Quality and Antioxidant Enzyme Activities of Bunched and Topped Radish (Raphanus sativus L.) Plants during Storage at 5 or 10C. J. Food Quality. 37:157–167. doi: 10.1111/jfq.12082.
16. Abe, S., Ito, J., Harada, S. et al. (2021). A case of hand urticaria, lip angioedema, and oropharyngeal pruritus induced by Japanese radish through IgE-mediated immediate allergic reaction. Allergy Asthma Clin Immunol 17, 36. DOI: 10.1186/s13223-021-00538-1.
17. Lee, Y. H., Lee, J. H., Kang, H. R., Ha, J. H., Lee, B. H., & Kim, S. H. (2015). A Case of Anaphylaxis Induced by Contact with Young Radish (Raphanus sativus L). Allergy, asthma & immunology research, 7(1), 95–97. DOI: 10.4168/aair.2015.7.1.95.
18. Mitchell, J. C., & Jordan, W. P. (1974). Allergic contact dermatitis from the radish, Raphanus sativus. The British journal of dermatology, 91(2), 183–189. DOI: 10.1111/j.1365-2133.1974.tb15864.x.
19. Blaiss, MS., McCants, ML., Lehrer, SB. (1987). Anaphylaxis to cabbage: detection of allergens. Ann Allergy Asthma Immunology, 58(4):248-50.
20. Hermanides, H.K., Laheÿ-de Boer, A.M., Zuidmeer, L., Guikers, C., van Ree, R., et al. (2006). Brassica oleracea pollen, a new source of occupational allergens. Allergy, 61(4), 498–502. DOI:10.1111/j.1398-9995.2006.01055.x.
21. American Academy of Allergy, Asthma, and Immunology. Oral Allergy Syndrome (OAS).
22. Atsushi Uesugi, Fumihiko Tsushima, Youji Miyamoto et al. (2021). Oral Allergy Syndrome Caused by Japanese Radish: A Case Report, PREPRINT (Version 1) available at Research Square. DOI: 10.21203/rs.3.rs-1043597/v1.
23. Kashyap, R. R., & Kashyap, R. S. (2015). Oral Allergy Syndrome: An Update for Stomatologists. Journal of allergy, 2015, 543928. DOI: 10.1155/2015/543928.
24. Bunzel M, Seiler A, Steinhart H. (2005). Characterization of dietary fiber lignins from fruits and vegetables using the DFRC method. J Agric Food Chem. 53(24):9553-9559. doi:10.1021/jf0520037.
25. Yi G, Lim S, Chae WB, et al. (2016). Root Glucosinolate Profiles for Screening of Radish (Raphanus sativus L.) Genetic Resources. J Agric Food Chem. 64(1):61-70. doi:10.1021/acs.jafc.5b04575.
26. Sikorska-Zimny, K., & Beneduce, L. (2021). The Metabolism of Glucosinolates by Gut Microbiota. Nutrients, 13(8), 2750. DOI : 10.3390/nu13082750.
27. Domínguez-Avila JA, Villa-Rodriguez JA, Montiel-Herrera M, et al. (2021). Phenolic Compounds Promote Diversity of Gut Microbiota and Maintain Colonic Health. Dig Dis Sci. 66(10):3270-3289. doi:10.1007/s10620-020-06676-7.
28. Godlewska K, Pacyga P, Michalak I, et al. (2021). Systematic Investigation of the Effects of Seven Plant Extracts on the Physiological Parameters, Yield, and Nutritional Quality of Radish (Raphanus sativus var. sativus). Front Plant Sci. 12:651152. doi:10.3389/fpls.2021.651152.
29. ПРИКОРМ: ЩОБ МАЛЮК РІС ЗДОРОВИМ. ПОРАДИ ПЕДІАТРІВ. URL: https://medicover.ua/blog/prykorm-schob-maljuk-ris-zdorovym-porady-pedi…
30. Нікастро, Х.Л., Росс, С.А., Мілнер, Дж.А. (2015). Дослідження профілактики раку (Філадельфія, Пенсільванія), 8(3), 181–189. DOI:10.1158/1940-6207.CAPR-14-0172.
31. Американська академія алергічної астми та імунології. (2020). https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies….
32. Chong, L. (2019). Should you avoid eating fructans? The Ohio State University Wexner Medical Center.
33. Guidelines for complementary feeding in healthy infants. Enrique Romero-Velarde, et al. Boletín Médico del Hospital Infantil de México (English Edition). 2016. Vol.73. URL: https://www.elsevier.es/en-revista-boletin-medico-del-hospital-infantil…
34. Ланцюжок харчування. Львів: Медицина світу. 2010. 320 с.
35. SolidStarts.com. Blueberries. URL: https://solidstarts.com/foods/blueberries/.
36. Leontowicz, H., Gorinstein, S., Lojek, A., Leontowicz, M., Ci;z, M., Soliva-Fortuny, R., Park, Y. S., Jung, S. T., Trakhtenberg, S., & Martin-Belloso, O. (2002). Comparative content of some bioactive compounds in apples, peaches and pears and their influence on lipids and antioxidant capacity in rats. The Journal of nutritional biochemistry, 13(10), 603–610. DOI: 10.1016/s0955-2863(02)00206-1.
37. U. S. Department of Agriculture. USDA Office of Pest Management Policy Factsheet Pesticide Residues on Fruits and Vegetables.
38. Durst, R., Weaver, G. (2012). Nutritional content of fresh and canned peaches. Journal of Science of Food and Agriculture, 93(3): 593‐603. doi:10.1002/jsfa.5849
39. American Academy of Allergy Asthma & Immunology. Oral Allergy Syndrome (OAS) or Pollen Fruit Syndrome (PFS).
40. Kim JH, Kim SH, Park HW, Cho SH, Chang YS. (2018). Oral Allergy Syndrome in Birch Pollen-Sensitized Patients from a Korean University Hospital. J Korean Med Sci. 33(33):e218. DOI: 10.3346/jkms.2018.33.e218
41. Rodriguez, J., Crespo, J. F., Lopez-Rubio, A., De La Cruz-Bertolo, J., Ferrando-Vivas, P., Vives, R., & Daroca, P. (2000). Clinical cross-reactivity among foods of the Rosaceae family. The Journal of allergy and clinical immunology, 106(1 Pt 1), 183–189. DOI: 10.1067/mai.2000.106927.
42. Costa, J., & Mafra, I. (2022). Rosaceae food allergy: a review. Critical reviews in food science and nutrition, 1–38. Advance online publication. DOI: 10.1080/10408398.2022.2045897.
43. American Academy of Allergy, Asthma, and Immunology. (2020). Oral allergy syndrome.
44. Kashyap, R. R., & Kashyap, R. S. (2015). Oral Allergy Syndrome: An Update for Stomatologists. Journal of allergy, 2015, 543928. DOI: 10.1155/2015/543928.
45. American Academy of Pediatrics. (2022). Where we stand: Fruit juice for children.
46. Fidler Mis, N., Braegger, C., Bronsky, J., Campoy, C., Domellöf, M., Embleton, N. D., Hojsak, I., Hulst, J., Indrio, F., Lapillonne, A., Mihatsch, W., Molgaard, C., Vora, R., Fewtrell, M., & ESPGHAN Committee on Nutrition: (2017). Sugar in Infants, Children and Adolescents: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 65(6), 681–696. DOI: 10.1097/MPG.0000000000001733.
47. Crowe, K. M., Murray, E. (2013). Deconstructing a fruit serving: Comparing the antioxidant density of select whole fruit and 100% fruit juices. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics 113 (10), 1354-1358. DOI: 10.1016/j.jand.2013.04.024.
48. Rao, S., & Brenner, D. M. (2021). Efficacy and Safety of Over-the-Counter Therapies for Chronic Constipation: An Updated Systematic Review. The American journal of gastroenterology, 116(6), 1156–1181. DOI: 10.14309/ajg.0000000000001222.
49. Quagliani, D., & Felt-Gunderson, P. (2016). Closing America's Fiber Intake Gap: Communication Strategies From a Food and Fiber Summit. American journal of lifestyle medicine, 11(1), 80–85. DOI: 10.1177/1559827615588079.
50. Dana Dubinsky. Medically reviewed by Erin Hinga, M.S., R.D. Age-by-age guide to feeding your baby. BabyCenter. URL: https://www.babycenter.com/baby/solids-finger-foods/age-by-age-guide-to…
Приєднуйтеся до Клубу
Ми знаємо, що бути мамою - це не тільки безмежне щастя, а ще й велика відповідальність. Ми допоможемо вам!
Поштова розсилка
Учасники клубу отримують на пошту інформацію про розвиток дитини на всіх етапах.
Безкоштовне тестування
Учасники клубу можуть безкоштовно спробувати харчування від Nestle®.
Поради та статті
Поради від експертів для покращення фізичного стану.
Все ще не знайшли те, що потрібно?
Спробуйте оновлений пошук.