Як проводиться мамографія та як до неї підготуватися

Що таке мамографія?

Мамографія — це неінвазивне рентгенологічне дослідження молочних залоз з використанням низької дози випромінювання. Воно дає змогу детально оцінити структуру тканин і виявити зміни ще до появи симптомів.

За допомогою мамографії можна побачити:

• кальцифікати — невеликі відкладення кальцію у тканинах молочної залози; 
• вузли — локальні утворення, які потребують оцінювання; 
• кісти — порожнини, заповнені рідиною; 
• деформації тканин — зміни нормальної структури молочної залози. 

Такі знахідки не завжди свідчать про злоякісний процес, але можуть потребувати додаткового обстеження. Таким чином, мамографія особливо важлива для виявлення ранніх ознак раку молочної залози, коли лікування зазвичай є найбільш ефективним.

Які види мамографії проводять?

Залежно від мети обстеження мамографія буває:

• скринінговою — проводиться профілактично жінкам без скарг для раннього виявлення змін; 
• діагностичною — призначається за наявності ущільнення, болю, виділень із соска або підозрілих результатів скринінгу. 

Під час скринінгової мамографії виконують стандартний набір знімків. Діагностичне обстеження може передбачати додаткові прицільні проєкції, збільшення окремої ділянки та проведення УЗД.

За технологією отримання зображень розрізняють:

• цифрову 2D-мамографію — дає двовимірні знімки молочних залоз у стандартних проєкціях; 
• томосинтез, або 3D-мамографію — створює серію пошарових зображень, зменшуючи накладання тканин. 

Обидві технології використовують рентгенівське випромінювання.

Конкретний метод лікар обирає з урахуванням мети обстеження, щільності тканин молочних залоз і попередніх результатів.

Кому та як часто рекомендують проходити мамографію?

Регулярний скринінг рекомендований жінкам понад 40 років. Частоту обстежень потрібно узгоджувати з лікарем, оскільки вона залежить від віку та індивідуального ризику.

Орієнтовний графік може бути таким:

• у 40–49 років — інтервал визначає лікар з урахуванням індивідуального ризику, зазвичай обстеження проводять раз на 1–2 роки; 
• у 50–69 років — мамографію переважно проходять щороку або раз на два роки відповідно до програми скринінгу; 
• за підвищеного ризику — обстеження можуть розпочати в молодшому віці, проводити щороку та доповнювати МРТ. 

До групи підвищеного ризику належать, зокрема, жінки зі сімейними випадками раку молочної залози, мутаціями BRCA або опроміненням грудної клітки в молодому віці. Для них лікар складає індивідуальний графік спостереження.

Як підготуватися до мамографії?

Спеціальної складної підготовки не потрібно, однак дотримання кількох рекомендацій допомагає покращити якість знімків і зробити обстеження комфортнішим.

Перед візитом варто:

• обрати зручний одяг — роздільні верх і низ дають змогу легко оголити грудну клітку; 
• не наносити косметичні засоби — у день процедури не слід використовувати дезодорант, антиперспірант, крем, парфуми або пудру в ділянці грудей і пахв, оскільки їхні частинки можуть нагадувати кальцифікати на знімках; 
• залишити металеві аксесуари вдома — прикраси можуть заважати проведенню обстеження; 
• взяти попередні результати — старі знімки, висновки мамографії, УЗД або МРТ потрібні для порівняння; 
• підготувати медичну інформацію — повідомити про операції, біопсії, імплантати, хронічні захворювання, постійні препарати й алергії; 
• попередити про вагітність або лактацію — це потрібно для вибору безпечної та інформативної тактики; 
• взяти документи — можуть знадобитися направлення, попередні висновки та інші медичні записи; 
• прибути завчасно — додаткові 10–15 хвилин варто передбачити для оформлення. 

Якщо груди стають чутливими перед менструацією, процедуру можна запланувати на середину циклу. Під час грудного вигодовування доцільність мамографії обговорюють із лікарем. Іноді перед обстеженням рекомендують зцідити молоко, щоб зменшити чутливість і покращити якість зображень.

Як проводиться мамографія?

Обстеження виконує рентгенлаборант у спеціально обладнаному кабінеті, а отримані знімки аналізує лікар-рентгенолог. Активна частина процедури зазвичай триває 10–20 хвилин.

Мамографію проводять у кілька етапів:

1. Підготовка до обстеження — після короткого опитування пацієнтка роздягається до пояса та стає біля мамографа. 
2. Розміщення молочної залози — груди кладуть на платформу апарата та правильно позиціонують. 
3. Компресія — прозора пластина притискає молочну залозу на кілька секунд, щоб розправити тканини, зменшити накладання структур і променеве навантаження. 
4. Виконання знімків — для кожної молочної залози зазвичай отримують дві стандартні проєкції: зверху вниз і під косим кутом. 
5. Додаткові зображення — за потреби виконують прицільні або збільшені знімки певної ділянки. 

Після кожного знімка пластина відпускає груди, а лаборант допомагає змінити положення тіла. Якщо проводиться діагностична мамографія з додатковими проєкціями, процедура може тривати довше.

У деяких закладах попередній коментар можна отримати відразу. Офіційний висновок зазвичай готують пізніше, тому на весь візит варто закласти більше часу, ніж займає безпосереднє виконання знімків.

Чи боляче робити мамографію?

Під час компресії може виникати тиск або короткочасний дискомфорт. Більшість пацієнток описує відчуття як помірні, хоча їхня інтенсивність залежить від індивідуальної чутливості молочних залоз.

Зменшити дискомфорт допомагають:

• вибір відповідного дня — у середині менструального циклу груди зазвичай менш чутливі; 
• попередження лаборанта — спеціаліст врахує підвищену чутливість і допоможе правильно розташувати тіло; 
• спокійне дихання — розслаблення м’язів полегшує позиціонування; 
• попереднє узгодження знеболювального — за відсутності протипоказань лікар може дозволити прийняти препарат приблизно за годину до процедури. 

Компресія триває лише кілька секунд і не пошкоджує тканини. Вона потрібна для отримання чітких знімків і зменшення дози випромінювання.

Чи безпечна мамографія?

Сучасні цифрові мамографи використовують низьку дозу рентгенівського випромінювання, співмірну з кількома тижнями природного фонового опромінення. Імовірний ризик є дуже низьким, а користь від раннього виявлення змін перевищує його.

Перед процедурою необхідно повідомити медичного працівника про можливу або підтверджену вагітність. У такому разі лікар оцінить показання та визначить, чи потрібна мамографія або доцільніше розпочати з методу без іонізуючого випромінювання, наприклад УЗД.

Чим відрізняються мамографія, томосинтез, УЗД і МРТ?

Методи візуалізації мають різні можливості, тому можуть не замінювати, а лише доповнюють один одного:

• цифрова 2D-мамографія — показує структуру молочної залози у двох стандартних проєкціях. Метод доступний, швидкий і передбачає низьку дозу випромінювання, але має меншу чутливість за високої щільності тканин; 
• томосинтез — створює пошарові 3D-зображення з меншим накладанням тканин. Це підвищує точність у щільних грудях і зменшує потребу в повторних знімках, хоча процедура може тривати дещо довше та доступна не в усіх закладах; 
• УЗД молочних залоз — допомагає відрізнити кісту, заповнену рідиною, від щільного утворення та оцінити тканини без іонізуючого випромінювання. Водночас УЗД не замінює мамографію у виявленні дрібних кальцифікатів; 
• МРТ молочних залоз — забезпечує високочутливу оцінку та застосовується переважно для окремих груп високого ризику й у складних випадках. Метод дорожчий, а більшість протоколів передбачає введення контрастної речовини. 

Вибір обстеження залежить від віку, симптомів, щільності тканин, рівня ризику та результатів попередніх досліджень. Остаточну схему визначає лікар.

Як оцінюють результати мамографії?

Знімки аналізує лікар-рентгенолог. Нормальний висновок означає, що підозрілих змін не виявлено. Доброякісні знахідки, зокрема кісти або типові кальцифікати, зазвичай не потребують лікування, хоча в окремих випадках лікар може рекомендувати спостереження.

Для стандартизованого опису результатів використовують систему BI-RADS. Вона допомагає визначити подальшу тактику: від повернення до планового скринінгу до додаткових досліджень або біопсії.

Результати зазвичай готові протягом 1–3 робочих днів. У медичному закладі варто уточнити, в якому форматі їх нададуть:

• друкований висновок — текстовий опис результатів лікарем; 
• цифрові файли — зображення, які можна зберігати та показувати іншим спеціалістам; 
• доступ через медичний портал — онлайн-перегляд висновку та знімків. 

Отримані матеріали потрібно зберігати для порівняння під час наступних обстежень. Якщо результати відповідають нормі, наступну мамографію зазвичай планують через 1–2 роки або за індивідуальним графіком.

Які обстеження проводять для уточнення результатів?

Необхідність додаткової діагностики не означає, що виявлена зміна є злоякісною. Уточнювальні методи потрібні, щоб краще оцінити її структуру та визначити подальші дії.

Лікар може призначити:

• додаткові мамографічні проєкції — допомагають детальніше розглянути конкретну ділянку; 
• збільшені знімки — використовуються для оцінювання дрібних змін, зокрема кальцифікатів; 
• ультразвукове дослідження — дає змогу визначити, чи є утворення кістозним або щільним; 
• біопсію — передбачає забір зразка тканини для дослідження під контролем УЗД або мамографії. 

Біопсія може бути тонкоголковою, трепан-біопсією або вакуум-асистованою. Якщо обстеження підтвердить патологічні зміни, пацієнтку скеровують до мамолога або онколога для планування лікування чи подальшого спостереження.

Підсумовуючи, регулярна мамографія допомагає виявляти зміни в молочних залозах на ранньому етапі. Правильна підготовка, збереження попередніх знімків і виконання рекомендацій лікаря підвищують інформативність обстеження та дають змогу своєчасно визначити подальшу тактику.

Читайте також:

• Мастит під час грудного вигодовування;
• Контрацепція під час грудного вигодовування.