Забобони, ритуали та прикмети — це частина нашої культури й історії. У минулому будь-який процес або явище, яке людина не могла контролювати або логічно пояснити, обов’язково обростало забобонами й ритуалами.
Так само з’являлися забобони й навколо запліднення, вагітності та пологів. Ці процеси тривалий час були приховані від людського ока. Не секрет, що забобони, пов’язані з появою дитини на світ, досі мають певний вплив на майбутніх мам. Цьому є своє логічне пояснення.
Віра в прикмети й забобони допомагає жінці мати відчуття захищеності та контролю, знизити рівень тривоги й відчуття провини через можливий незадовільний результат. А ще — опинитися в казці, адже багатьом з нас досі хочеться вірити в диво й чари.
З погляду психології забобони та прикмети іноді потрібні жінці для відчуття спокою й віри, що все буде добре. Недовірливим і неспокійним прикмети допомагають знайти підтвердження правильності їхніх дій і так сформувати або зміцнити віру в себе й своє майбутнє.
Порада
Безумовно, у всьому має бути межа адекватності, і в цьому сенсі віра в упередження не виняток. Не варто завжди й скрізь керуватися «знаками долі». У буденному житті багато що залежить від нас і має своє логічне пояснення.
Ще більший вплив на майбутніх мам можуть мати сімейні міфи. Вони стосуються як сім’ї загалом, так і якоїсь певної сфери життя.
«Ми дружна сім’я», «Ми завжди всім допомагаємо», «У нас не буває розлучень», «Скільки не заробляй, грошей достатньо не буває» — це приклади міфів, які стосуються образу сім’ї й роду. Їхня мета — об’єднувати й зміцнювати родину. Вони ніби прямо відповідають на питання, хто ми, які ми, які почуття в нас можуть бути.
Зазвичай такі міфи актуальні в складні миті життя родини й допомагають зберегти її цілісність. Але є міфи, які стосуються певних членів сім’ї. Наприклад: «У всіх жінок нашого роду були складні пологи», або «У моєї бабусі не було грудного молока, у моєї мами не було молока, найімовірніше, і в мене не буде», або «У нашому роду довго чекають на первістка» тощо.
У таких оповідях мало спільного з реальним життям, але, попри це, у багатьох сім’ях їх не піддають сумніву. До того ж на підсвідомому рівні всі члени родини з цими міфами згодні. А це означає, що їхній зміст і сенс можуть мати колосальний вплив на сьогодення й майбутнє такої сім’ї. І труднощі, з якими, можливо, зіткнуться молоді батьки на етапі планування дитини, зачаття й пологів, можуть виникати й через віру в ці твердження.
Згадайте, які сімейні міфи є у вашій сімейній історії — можливо, якісь із них пов’язані саме з вагітністю й пологами. Важливо розуміти, що через них наші пращури передавали в спадок свою історію життя з її труднощами, ризиками й можливими втратами. Ми завжди маємо вибір: сприймати історію пращурів як сценарій або ж створювати повість власного життя, поважаючи досвід минулих поколінь і вбираючи звідти силу, віру в себе, наполегливість і вміння долати труднощі.
Без сумніву, планування дитини, вагітність і народження малюка — це процеси, які впливають не лише на майбутніх молодих батьків, але й на стосунки із завтрашніми дідусями й бабусями. І насамперед це стосується взаємин між вагітною та її мамою.
Зазвичай вагітна хоче поділити з нею новину про свій «цікавий стан» і почуття, які виникають у неї через це, почути слова схвалення й підтримки, відчути турботу та любов, можливо, вислухати щиру розповідь про те, як свого часу перебігали її вагітність і пологи.
Але нерідко трапляються випадки, коли мама вагітної доньки не готова поділити з нею радість і приємні переживання щодо самої вагітності або підтримати рішення про її планування. Якщо ваша мама реагує на новину про вашу вагітність саме так, не варто ображатися й висувати претензії. Адже здебільшого для такої реакції є достатньо вагомі причини.
Одна з можливих причин — неготовність вашої мами прийняти нову роль — роль бабусі. Не таємниця, що для багатьох жінок тема старіння надто болісна. Для декого з них старіння — це втрата привабливості, гнучкості, енергійності. У деяких жінок є підсвідоме переконання, що тільки зовнішня краса й молодість забезпечують їм високу самооцінку та визначають їхню цінність в очах чоловіків і навколишнього світу. Тому стає цілком зрозумілою нездатність деяких матерів радіти майбутній ролі, а відповідно й вагітності доньки.
Це й питання особистих утрат під час вагітності вашої мами. Можливо, вона вважає, що саме вагітність не дала їй здобути вищу освіту, побудувати успішну кар’єру або переїхати до великого міста. І тоді песимістичний настрій на адресу вашої вагітності — насамперед спроба застерегти рідну людину від такого ж болючого досвіду.
А можливо, на думку вашої мами, вагітність завадила їй розлучитися з чоловіком, і для неї народження дитини — це втрата особистої свободи й вибору. У такому разі її негативна реакція на новину про вашу вагітність — насправді бажання вберегти дорослу доньку від почуття безвиході.
Порада
Не варто засуджувати наших матерів за їхню нездатність поділити радість майбутнього народження малюка. Під зовнішнім материнським осудом ховаються біль, страх і тривога рідної людини за нас, наше життя. А негативна реакція на вагітність — захисна форма материнської любові й турботи, бажання вбезпечити та подовжити почуття задоволеності життям.
Не треба забувати, що здебільшого людина бачить будь-яку подію винятково через призму власного досвіду, а її оцінка навколишнього світу — це завжди питання внутрішніх переживань, пов’язаних з її особистим минулим. Наші мами в цьому не виняток. І якщо намагатися зрозуміти справжні переживання наших мам, то вагітність може стати чудовою можливістю зблизитися, знайти нові точки дотику, краще зрозуміти прожите життя й мотиви ухвалених рішень.
Матеріал затверджено експертом Мариною Шудель
