Малюк погано їсть, як нагодувати?

Якщо дитина капризує, нагодувати її непросто. Дитячі капризи у момент годування – це проблема швидше педагогічна, ніж медична. Ось декілька простих порад, які допоможуть її вирішити:

• не примушуй вередливу дитину їсти насильно, нехай малюк сам вирішить, чи буде він їсти і скільки;
• зберігай спокій і терпіння, коли дитина погано їсть, – на думку педіатрів, вередливе відношення до їжі часто є нормальним етапом розвитку;
• надай право вибору; якщо малюк відмовиться їсти, стався до його рішення з повагою. Він надолужить своє наступного разу;
• пропонуй різноманітні корисні продукти, у тому числі ті, які подобаються дитині.

Якщо малюк відмовляється від якого-небудь з нових продуктів, продовжуй терпляче пропонувати цей продукт помалу, до 8-10 разів. Спостерігай за реакцією малюка на різні продукти, так ти знайдеш відповідь, чим годувати дитину, щоб це було одночасно і смачно, і корисно.

У всьому має бути міра

Якщо після багатократних спроб запропонувати малюкові певний продукт прогресу не намічається, а дитина погано їсть і починає реагувати агресивно, необхідно припинити годування цим продуктом і спробувати знайти йому заміну. Також можна вдатися до маленької хитрості – змішати цей продукт з тим, який дитина любить, спочатку додавати його в невеликій кількості і поступово збільшувати пропорцію. Тоді малюк поступово звикне до нового смаку.

Не просто капризи

Дуже важливо відрізняти капризи малюка від можливих медичних проблем.

Тут велику роль грає увага матері, а вже потім спостереження і поради педіатра. А можливо у нього ріжуться зубки, або щось не в порядку з животиком, або починається гостре респіраторне захворювання? Якщо малюк завжди поводився спокійно і раптом починає капризувати, мамі слід проявити ласку, турботу і терпіння і при необхідності порадитися з педіатром.

Шукайте компроміси

Якщо дозволяти малюкові їсти тільки те, що він хоче, можна легко його розпестити.

Адже дитина може засвоїти практику "Покапризував – отримав, що хотів".

Тут як між двох вогнів. Десь треба проявити хитрість, десь – наполегливість і твердість. Якщо малюк ще не розмовляє, то він обов'язково зрозуміє твій настрій за інтонацією, за виразом обличчя. Мама повинна показати йому, що вона невдоволена, гнівається на те, що дитина капризує. Єдиного рецепту тут немає. В деяких випадках треба проявити твердість і не звертати уваги на капризи дитини, в інших, навпаки, приголубити, заспокоїти, дозволити малюкові самому підказати відповідь на питання. Мама краще за усіх знає і розуміє свого малюка, тому тільки вона може знайти ключ до свого малюка.

Рекомендації батькам

Батьки повинні бути дитині прикладом правильного відношення до харчування, проявляючи позитивне відношення до різних продуктів і страв.

Необхідно створювати спокійну і комфортну обстановку під час їжі, з перших місяців життя привчаючи дитину до чистоти і акуратності, забезпечуючи дітей зручним, безпечним і красивим посудом.

Уважно стеж за ознаками голоду або насичення дитини, своєчасно закінчуючи годування. Ознаками насичення дитини можуть служити: сонливість, відштовхування ложки, закривання рота при спробі годувати з ложечки.

Багаторазово (до 10 разів) пропонуй дітям нову їжу, при відмові від нового продукту прибери його і знову запропонуй пізніше.

Не дратуйся, якщо дитина погано їсть або відмовляється від їжі – можливо, це лише етап розвитку.

Ні в якому разі не примушуй, не починай годування насильно.

Годуй дитину, коли вона голодна і хоче їсти, але намагайся робити це в певний час.

При годуванні дитини потрібно саджати її на високий стільчик, можна підперти її декількома подушками.

Перевірте, щоб малюк сидів прямо і лицем до тебе. Це дозволить тобі краще контролювати, як дитина пережовує і ковтає їжу.

Почекай, поки дитина зверне увагу на ложку і відкриє рот, і тільки після цього починай годувати її.

Годуй дитину з тією швидкістю, з якою вона готова їсти.

Не квап дитину. Їй буде потрібно багато часу, щоб навчитися користуватися ложкою і звикнути до смаку різних продуктів.

Розмовляй з дитиною, але не намагайся її надмірно розважати.

Читати далі